Будні Великого Тижня: Великий Вівторок

Великий Тиждень – мій улюблений тиждень року. У літургійному сенсі немає нічого насиченішого: Вербна Неділя, Великий Четвер, Велика П’ятниця, Велика Субота й Великдень.

Але як щодо інших днів Великого Тижня? Чи є щось особливе з понеділка до середи? Схоже, що сьогодні звичайний вівторок. Іще один робочий день.

Звісно, понеділок, вівторок і середа Великого Тижня не такі урочисті, разючі чи видовищні, як інші дні: ні пальмового листя, ні вмивання ніг, ані довгих процесій, ані вишуканих піснеспівів, ані величезних свічок. Однак і їхній «звичайний» статус може стати корисною темою для роздумів.

У цьому сенсі варто зважити на антифон вечірні понеділка Великого Тижня: «Не було в ньому ні виду, ні краси, – ми бачили його». Слова, взяті з пророка Ісаї, нагадують нам про земну реальність людського життя Ісуса. Він народився як проста дитина, жив як бідна людина й помер як вигнанець. Багато в чому Він був людиною, яку запросто можуть оминути увагою насамперед ті, кого світ вважає важливими чи значними персонами.

Увагу до себе привертають найтривіальніші речі: блискучі об’єкти, раптовий шум, приємний аромат. І якщо ми не будемо обережні, то поблажливість почуттів може зробити нас нерозсудливими та сліпими до глибших духовних реалій.

Утім, ми всі, хто щиро прагне жити християнським життям, можемо схибити й по-іншому. Коли я щойно почав чернече життя, священик-домініканець дав мені таку пораду: «Ти прийшов доволі довгий шлях, але пам’ятай, що мета – це не габіт; не новаціат; не богословські студії; не твій майбутній випускний іспит; і навіть не свячення. Мета – це Ісус Христос!»

Мета нашого життя виходить за межі того, що ми можемо побачити, що ми можемо передбачити. Як каже святий Павло: «Ходимо вірою, а не видінням». Навчитися ходити вірою – це як навчитися ходити в принципі: не можна пропустити ані кроку, якщо ми хочемо робити це правильно. Потрібно дбати про кожен крок.

Отже, цього Великого Тижня навчаймося ходити знову: не перескакуючи від Вербної Неділі до Великого Четверга, а проходячи кожен крок шляху з Ісусом, щомиті, навіть у «невидовищний» вівторок.

Брат Джон Баптіст Гоанґ ОР, «Dominicana»

За темою:
Пасхальне Тридення: пасторально-історичне тло
Порох і пил: хто зна?
Папа Франциск про справжній і фальшивий піст

Ще новини по темі Літургійний зошит

Літургія на кожен день, 11 вересня, середа (зел) Середа ХХІІІ звичайного тижня
«Блаженний» відповідає нашому «щасливий». Як блаженства, так і вся Нагірна проповідь передусім змальовують портрет Христа. Він єдиний повністю виконав Нагірну проповідь і жив блаженствами, які проголосив. Блаженства також змальовують «портрет» нової людини, яка має народитись зі Святого Духа – Духа розіп’ятого і воскреслого Христа. До блаженств не можна підходити як до закону, який маємо осягнути виключно своїми зусиллями, передусім вони – обітниці Ісуса, що той, хто має в собі Його Духа, виконуватиме вчинки вічного життя, визначені в заповідях блаженства і в усій проповіді Христа.

Літургія на кожен день, 9 вересня, понеділок

Літургія на кожен день, 8 вересня, неділя

Літургія на кожен день, 10 вересня, вівторок

Літургійний зошит Літургія на кожен день, 7 вересня, субота (зел) Субота ХХІІ звичайного тижня
“Син Людський є Володарем суботи” (Лк 6,5) – це звучало для юдеїв як блюзнірство, бо тільки Бог, який дав свято шабату, має над ним владу. Ствердження Ісуса означає: “Я є Бог і тому маю владу над цим святом”. Святий Марко зберіг для нас слова Ісуса: “Суботу установлено для людини, а не людину для суботи” (Мк 2,27) – які є справжньою революцією, бо показують підпорядкування релігії благу людини, а не навпаки.
Всеукраїнський день молитовної пам’яті про постраждалих за віру в ХХ столітті (стор. 115)
Або: (біл) Перша Субота місяця
Меса про Непорочне Серце Пресвятої Діви Марії