Чому шлюб такий важливий для християн?

Шлюб існує ще з часів створення світу: від самого початку «полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом» (Бут 2, 24). Особливість шлюбу охрещених чоловіка і жінки полягає в тому, що Ісус посідає особливе місце у їхніх стосунках: для них шлюб – це таїнство (ККЦ 1601). Церква порівнює союз чоловіка і жінки у шлюбі з любовним зв’язком між Христом і Його Церквою: «Чоловіки, любіть своїх дружин, як Христос полюбив Церкву й віддав Себе за неї» (Еф 5, 25).

Три важливі складові

Таїнство Подружжя складається з трьох важливих елементів, або має три важливі характеристики: єдність, нерозривність та відкритість на народження дітей (ККЦ 1664). Це зв’язок між одним чоловіком і однією жінкою, які разом покликані до вірного й виняткового союзу. Коли шлюб укладено, він залишається нерозривним до смерті одного з подружжя. Як сказав Ісус, «Отже, що Бог поєднав, те людина хай не розлучає» (Мк 10, 9; див. Твіт 4.19). Християнський шлюб відкритий на народження дітей, та якщо хтось чи обидва з подружжя безплідні з причин, від них не залежних, діти не становлять особливої умови для повноти шлюбу.

Сімʼя як Церква

Наречений і наречена вділяють одне одному таїнство Подружжя. Вони вступають в особисті та тривалі стосунки одне з одним перед Богом і представником Церкви, зазвичай пресвітером або дияконом, який потім благословляє подружню пару. Розпочавши своє публічне служіння на весіллі в Кані, Ісус засвідчив важливість подружнього життя. У сімʼї діти вперше вивчають і практикують віру, а тому сімʼя – це домашня Церква. Папа Йоан Павло II називав сімʼю «першою школою любові», оскільки саме тут діти навчаються найголовнішого – віддавати себе іншим. Сімʼя є «спільнотою благодаті й молитви, школою людських чеснот і християнської любові» (ККЦ 1666).

На все життя?

Шлюб має тривати до кінця твого життя. Але як можна бути впевненим у тому, що любов до твого чоловіка або твоєї жінки збережеться до самої смерті? По-перше, ти можеш бути певен: Бог допоможе тобі, бо Він є джерелом любові. По-друге, любов до іншої людини – це вибір, а не просто почуття. Саме лише почуття не може забезпечити тривалості шлюбу. Натомість зобов’язання любити одне одного, незважаючи ні на що, допомагає коханню не лише тривати, а й зростати з кожним роком.

Змішані шлюби

Існують приклади дуже щасливих змішаних шлюбів, де подружжя збагачують одне одного завдяки розбіжностям між ними. І все ж шлюб із християнином-некатоликом або з людиною, яка сповідує іншу релігію чи є атеїстом, може поставити перед тобою складний вибір: ситуації, які штовхатимуть тебе діяти всупереч самому собі й тому, у що ти всім серцем віриш.

Спершу може здатися простим жити у змішаному шлюбі і не торкатися релігійних питань. Але існує небезпека того, що в певний момент одному з подружжя доведеться обирати між любов’ю до Бога та любов’ю до свого чоловіка або своєї дружини. Це нелюдський вибір! Така небезпека часто набуває конкретних рис із народженням дітей. У якій традиції або вірі їх виховувати? Під час укладення шлюбу католики обіцяють виховувати своїх дітей у католицькій вірі. Як мама і тато можуть пояснити, що вони не можуть дійти згоди в такому важливому питанні, як віра? Як вони зможуть навчити своїх дітей налагоджувати особисті стосунки з Богом? Усі ці питання доведеться серйозно розглянути, перш ніж свідомо укладати змішаний шлюб. Основою для такого рішення завжди має бути молитва.

о. Мішель Ремері, Твіти з Богом