Секс виконує подвійну мету шлюбу: зростання у взаємній любові чоловіка і дружини (єднання) та продовження життя (народження дітей). Церква також визнає, що «сексуальність є джерелом радості та задоволення» (ККЦ 2362).
Чоловік і дружина не хочуть тримати цю любов тільки для себе, а бажають поділитися нею з дітьми, які можуть народитися від їхнього союзу. Це складова природного порядку творіння та плану Бога щодо людського щастя.Справжнє кохання
Можна багато говорити про любов. Ти зможеш зрозуміти, що сам Бог є любов’ю, тільки якщо знаєш, що таке справжня любов: «Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов» (1 Йн 4, 8). Справжня любов вірна, і коли вже вона є, то завжди живе своєю обітницею бути вірною «у благополуччі та недолі». Справжня любов заснована на вільному виборі: не можна любити за наказом. Справжнє кохання означає, що ти завжди готовий віддати себе іншому, а з другого боку, готовий прийняти іншого як дар. Справжня любов не встановлює умов та приймає недоліки коханої людини з терпінням і розумінням. Справжня любов відкрита на нове життя та плідна.
Ніякого сексу до весілля
Займатися сексом до одруження – це погана ідея. Статеві стосунки означають, що ти повністю віддаєш себе іншій людині. Тільки коли ви вже пообіцяли бути вірними одне одному до кінця свого життя та отримали Боже благословення на подружжя, ви можете віддати себе одне одному цілком і безумовно. За своєю природою статевий акт має потенціал зачаття дитини. Це також робить секс поза шлюбом проблематичним, тому що дітям потрібна стала сім’я. Святий Павло вважав спокусу до сексу поза шлюбом (блуд) реальною проблемою. Він пропонував таке рішення: шлюб повинен користуватися пошаною (Євр 13, 4) та «нехай кожний чоловік має свою дружину і кожна жінка нехай має свого чоловіка» (1 Кор 7, 2). Церква завжди говорила, що секс належить до контексту шлюбу. Якщо найбільш інтимний та особистий вираз любові до іншої особи міститься в статевих стосунках, то чи не розумніше зберегти себе для однієї справжньої любові з особою, з якою ти хочеш провести решту свого життя? Як таке красиве розуміння сексуальності може бути старомодним?
Секс – це погано?
Сексуальність – це щось набагато більше, ніж просто пошук задоволення, але без безумовного самовіддання у шлюбі інша людина легко стає знаряддям пошуку особистого задоволення. Це стає очевидним у випадку проституції і порнографії, коли з людьми поводяться просто як з об’єктами. Це негідно людини. За таких обставин секс – це дійсно щось погане. На жаль, існує багато прикладів егоїстичного пошуку сексуальності, що призводить до жахливого зловживання. Навіть коли двоє людей погоджуються на секс тільки заради задоволення, вони використовують одне одного. Із вищенаведених причин вони не віддають себе одне одному повною мірою, тоді як саме таке самовіддання робить сексуальне єднання між двома одруженими людьми таким прекрасним і взагалі таким глибоко людським. Як сказав святий Павло, «[І коли я] любові не маю, – то я ніщо» (1 Кор 13, 2).
Справжня людська сексуальність
«Тому сексуальність, завдяки якій чоловік і жінка взаємно віддають себе одне одному в належних та виключних подружніх актах, не є явищем суто біологічним, а торкається самої внутрішньої суті людської особи як такої. Вона здійснюється в справді людський спосіб тільки тоді, коли становить інтегральну частину любові, якою чоловік і жінка взаємно пов’язують себе аж до смерті. Повне дарування тіла було би обманом, якщо б воно не було знаком і плодом повного особового самовіддання, у якому присутня вся особа, також у своєму дочасному вимірі. Якщо людина залишає щось для себе або забезпечує собі можливість зміни рішення в майбутньому, то вже через це вона не віддає себе повністю» (папа Йоан Павло II, Familiaris Consortio, 11).
О. Мішель Ремері, Твіти з Богом
Апостоли і апостольство. Частина перша Ким були апостоли ранньої Церкви та яку вони мали владу? Чи можна апостола Павла називати останнім з апостолів? Що про апостолів написано у Святому Письмі та яка їхня роль у Церкві? У чому полягає апостольське наступництво? На ці питання відповідає о.Петро Балог ОР, розглядаючи їх в історичниму, теологічному й еклезіальному вимірах.Схожі новини
