Яцек (Гіацинт) Одровонж (1183–1257) народився у Верхній Сілезії. Походив зі шляхетного роду з християнськими традиціями. Навчався в кафедральній школі від блаженного Вінцентія Кадлубка у Кракові, а також, імовірно, в Парижі та Болоньї. Свячення отримав перед 1219 роком і став каноніком у краківському кафедральному соборі.
1220 року відвідав Рим разом зі своїм дядьком і єпископом Іво Одровонжем. Тут, натхненний святим Домініком, він вступив у Орден Проповідників і 1221 року прийняв габіт із рук засновника.Яцек Одровонж вирізнявся аскетизмом і любов’ю до Євхаристії, вшануванням Діви Марії, уважністю до потреб ближніх, надзвичайною жвавістю та ревністю в проповідуванні. Ці його чесноти докладалися до швидкого розвитку ордену. Засновував монастирі в Чехії, Австрії, а найбільше – в Польщі. 1228 року вирушив на служіння серед прусів на територіях сучасної України, Літви й Білорусі. На місії Яцек працював 4-5 років, а потім мусив через татарську навалу повернутися до Польщі. Тут він далі проповідував, сповідав і брав участь у провінціальних капітулах. Помер 15 серпня 1257 року в Кракові, де й був похований.
Традиція розповідає про численні чудеса, які відбувались і за життя святого Яцека, і після його смерті. Святий воскрешав померлих, повертав зір незрячим, переходив через річки, не замочивши ніг. Особливо відоме чудо підняття колосів, побитих градом, а також чудо, яке сталося під час втечі від татар: тоді святий виніс разом із Пресвятими Дарами статую Богородиці, яка важила понад 100 кг.
З 1427 року культ Яцека дозволений у польських домініканських монастирях. Канонізований він був 1594 року.
Зображають святого в домініканському габіті, інколи у присутності Діви Марії. Атрибути – Пресвяті Дари, фігурка Богородиці, розгорнутий сувій.
Покровитель Польщі, зокрема Краківської архідієцезії, Литви, матросів, молоді ІІІ тисячоліття. Захисник від загрози потонути.