Ці слова недільного Євангелія якнайкраще описують людину, віншувати яку зібрався повний храм святої Софії. Мабуть, немає такого католика в Житомирі, який би не знав, що 19 листопада святкує День народження єпископ Ян Пурвінський, вислужений ординарій Київсько-Житомирської Дієцезії – перший від часів переслідування Церкви єпископ, відновник нашої дієцезії.
Проповідь єпископа Віталія була скерована до кожного. Бо кожен з нас отримав дари і таланти такі, як: життя, стать, дар хрещення і ще багато іншого. І від нас залежить – що ми з ними зробимо і як використаємо.
Єпископ Ян є прикладом того, як можна використати все те, що подарував Господь. 40 років відданого служіння в Україні. Сотні храмів, яких він відвідав та сприяв відновленню та відродженню. Тисячі людей, які завдячують йому. Хрещення, Таїнство Сповіді, Миропомазання, шлюб – не слід перелічити всього того, чим ділився єпископ Ян. Сьогодні – немічний та слабкий, він є прикладом того, що служити іншим можна завжди. Якщо не працею, так напевно молитвою.
Після урочистого благословення ціла низка людей і груп вишикувалась, щоб привітати, подякувати та просити про благословення достойного Іменинника.
Приємним подарунком була відзнака І ступеня «За заслуги перед містом», яку прийшов вручити особисто міський голова Сергій Іванович Сухомлин. Це рішення Житомирської міської ради було прийняте ще в вересні, і сьогодні нагорода зустріла свого власника. Після того, лунало ще багато теплих слів – пісні і вірші, з вдячністю та побажаннями всього найкращого.
Дорогий єпископе Яне! Знаємо, що невпинно огортаєте всю Церкву молитвами і жертвуванням свого терпіння. У своїй скромності ви завжди є вдячні та ніяковієте від проявів уваги та піклування. Нехай Той, хто покликав Вас до життя і служіння Йому, буде для Вас найкращою нагородою. І коли завершиться шлях земної мандрівки, Ви почуєте слова «Гаразд, слуго добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого Пана!”.Джерело: Київсько-Житомирська дієцезія
Євангеліє показує досить реалістично майбутнє Ісуса. Завдання спасіння людини буде підпорядковане стражданню, відкиненню і смерті Ісуса на хресті. Поряд з проголошенням правди про Боже Царство, про милосердя і доброту Бога, Ісус говорить також про себе, про своє майбутнє. Все це продиктовано турботою Бога про людину. Так зуміє чинити лише той, хто насправді любить.
Колекту можна взяти зі спомину свв. ПЕРПЕТУЇ та ФЕЛІЦИТИ, мучениць.
Святі Вібія Перпетуя та її рабиня Феліцита як християнки були ув’язнені в Карфагені в Північній Африці. Двадцятидвохрічна Перпетуя мала дитину, Феліцита народила дочку вже у в’язниці. Жодна з них не завагалась піти на мученицьку смерть, якою вони загинули в амфітеатрі у Карфагені 7 березня 203 року. Їхні імена згадуються у Римському Каноні.