27 листопада 2018 року, під час ранкової Меси в Домі святої Марти, Папа Франциск присвятив проповідь уривкові з книги Одкровення святого Йоана. «Яким буде кінець мого життя? Яким би я хотів бути тоді, коли Господь мене покличе?» – запитав він, наголосивши, що думати про кінець – це мудрість, адже це допомагає прямувати вперед, зробити іспит сумління про те, що в мені є поганого, з чого потрібно виправитись, а що є доброго, що треба залишити.
Про це повідомляють Новини з Ватикану.Папа підкреслив, що цього тижня, коли добігає кінця літургійний рік, варто замислитися про це питання, хоча нам «не подобається думати про кінець і ми завжди відкладаємо таку думку на завтра».
Одкровення порівнює кінець світу зі жнивами, показуючи Ісуса й ангела, озброєних серпами. Коли настане наш час, ми побачимо якість свого зерна, якість свого життя: «Це будуть жнива, під час яких кожен із нас зустрінеться з Господом». Під час цієї особистої зустрічі кожен скаже Йому: «Ось моє життя. Ось моє зерно. Ось така якість мого життя. У чому я помилився?» Усі ми так скажемо, адже кожен із нас помиляється. Представимо й добрі діла, адже всі ми робимо також і добро.
«Що б ми сказали Господеві, якби Він нас сьогодні покликав?» – запитав Папа, нагадуючи, що не знаємо ні дня, ні години. Ми певні тільки в тому, що для кожного настане кінець – і лише Бог знає, коли це трапиться.
«Думка про кінець допомагає прямувати вперед… Так, настане кінець, але він буде зустріччю з Господом. Це правда, що треба буде скласти звіт із того, що ми зробили, але це буде також і зустріч милосердя, радості, щастя. Думати про кінець, кінець створіння, кінець власного життя – це мудрість, – наголосив Папа Франциск. – Цього тижня просімо Святого Духа мудрості часу, мудрості кінця, мудрості воскресіння, вічної мудрості зустрічі з Христом. Молімося, щоб Господь приготував нас до зустрічі з Ісусом. Наприкінці цього тижня подумаймо про кінець, про те, що кожен із нас закінчиться, що ми не залишимося на землі навічно. Як, отже, прагенмо закінчити своє життя?»