16 жовтня 2018 року минає рівно 30 років, відколи було проголошено блаженним отця Гонората Козьмінського OFMCap, харизматичного проповідника й духовного керівника багатьох вірян, засновника численних чернечих спільнот.
Малі сестри Непорочного Серця Марії нагадують, що Папа Йоан Павло ІІ під час беатифікації так сказав про Гонората Козьмінського: «Ось огорнутий Божою благодаттю блаженний Гонорат Козьмінський із Білої підляської, чернець, відданий великодушно і без решти своєму ідеалу брата меншого капуцина. Справжній духовний син святого Франциска. Священик і апостол. Витривалий служитель Таїнства Покаяння, чиє героїчне служіння у сповідальниці було справжнім духовним керівництвом. Він мав глибокий дар відкриття й виявлення шляхів Божого покликання. Він був людиною наполегливої молитви, особливого поклоніння Пресвятим Дарам. Занурений у Бога, він одночасно був відкритий для земної реальності. Очевидець його життя сказав, що він "завжди ходив з Богом"».Беатифікація Гонората Козьмінського відбулась 16 жовтня 1988 року в Римі. На цей день припали 10 річниця вибору понтифіком Йоана Павла ІІ й 159-річчя з дня народження нового блаженного.

До беатифікаційного процесу були залучені брати капуцини, зокрема отець Ґабріель Бартошевський, і сестри з гоноратських спільнот.
Отець Бартошевський, зараз призначений віце-постулатором канонізації отця Гонората, пригадує: «Процес беатифікації тривав дуже довго – розпочався 1949 року й завершився через 39 років. Першим завданням було прослухати наочних свідків життя блаженного Гонората. Потім треба було зібрати усе, що він писав, а цього дуже багато. Самих друкованих видань 90, а крім того, багато рукописів: проповіді, чернетки, листування. Під час процесу потрібно було перечитати все, це було важко, бо почерк блаженний мав каліграфічний і дуже дрібний».
Завершився беатифікаційний процес Гонората Козьмінського після визнання надприродного характеру зцілення за його заступництвом. Такий випадок трапився 1926 року в Ченстохові: сестра Домініка Мурашевська, гоноратка, була зцілена від раку підшлункової. Вивчаючи надану документацію, лікарська комісія визнала цей випадок чудом.
13 жовтня 2018 року, у літургійний спомин блаженного капуцина, відбулась урочиста Євхаристія в його санктуарії в місті Нове-Място-над-Пілицею, де Гонорат Козьмінський служив упродовж останніх років життя й помер 16 грудня 1916 року. Месу очолив єпископ Антоній Пацифік Дидич OFMCap, який під час беатифікаційного процесу був провінціалом, а потім – генеральним радним Ордену. «Сьогодні хочемо нагадати, що блаженний Гонорат насправді був отцем, духовним отцем, який заснував багато згромаджень, захопив багатьох молодих людей і, можна сказати з упевненістю, доклався до відновлення нашого суспільства й народу», – сказав єпископ.
Під час святкування презентували спеціальну поштову листівку з блаженним Гоноратом Козьмінським.




