Вказівки для роздумів, які Папа надав учасникам зустрічі «Захист неповнолітніх»

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Серед пропозицій – опрацювання практичного посібника, у якому будуть окреслені кроки, необхідні у визначальних моментах справи, створення структур із належно підготованим персоналом, покликаних вислухати заявників і провести перше розпізнавання, впровадження спільних процедур для вивчення звинувачень і захисту постраждалих, забезпечення права обвинувачених на захист, створення, де це ще не зроблено, відповідного органу, якому постраждалі можуть повідомити про злочин.

Крім того, ідеться про необхідність інформування цивільної й вищої церковної влади, відповідно до цивільного й канонічного законодавства, про періодичний перегляд протоколів і правил для гарантування безпечного середовища для неповнолітніх в усіх душпастирських структурах і про створення протоколів на випадок звинувачень проти єпископів. Наголошено на необхідності супроводити, захищати й опікуватися постраждалими, посилювати усвідомлення причин і наслідків сексуального насильства шляхом відповідних формаційних програм, підготувати програми душпастирства спільнот, поранених скандалами зловживань, і покутного шляху для винних.

У вказівках ідеться про те, аби зміцнити співпрацю між усіма людьми доброї волі та з працівниками засобів інформації, щоб відрізняти справжні випадки від фальшивих, звинувачення від наклепів. У сфері права на захист вказано на необхідності збереження принципу презумпції невинуватості аж до підтвердження протилежного. Варто уникати оприлюднення імен обвинувачених аж до завершення розслідування й остаточного вироку, а також дотримуватися традиційного принципу пропорційності між карою й заподіяним правопорушенням. Згадано про потребу поширювати необхідну інформацію про небезпеку зловживань і їхні наслідки, про те, як розпізнавати ознаки таких зловживань та як повідомити про підозру. Пропонують полегшити участь світських експертів у розслідуваннях і канонічних процесах, які стосуються сексуального насильства чи зловживання владою.

Щодо формування кандидатів до священства та чернечого життя, вказано на необхідність впровадження відповідних програм початкової та сталої формації, проведення психологічного обстеження кваліфікованими акредитованими експертами, опрацювання приписів щодо переходу семінаристів з однієї семінарії до іншої чи священика або ченця з дієцезії/згромадження до інших.