Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Ґваля Торбинський і Йоахим Бадені – брати на вівтар
16:12 Неділя 0 242
5-08-2018, 16:12

Ґваля Торбинський і Йоахим Бадені – брати на вівтар

У Польщі розпочалася підготовка до беатифікації отця Йоахима Бадені ОР та брата Ґвалі Торбинського ОР.
Капітул Польської провінції Ордену Проповідників, який відбувся в лютому 2018 року, постановив розпочати підготовку до беатифікаційних процесів двох польських домініканців: отця Йоахима Бадені (1912–2010) та брата Ґвалі Торбинського (1908–1999). У липні цього року акти Капітулу були опубліковані, тож постанова набула чинності.


Отець Йоахим (Казимир Станіслав) Бадені народився 14 жовтня 1912 року в Брюсселі. Походив із аристократичної родини – носив титул графа і мав печать із гербом Бонца. Закінчив юридичний факультет Ягеллонського університету.

У молодості він був гульвісою й навернувся лише перед початком Другої світової війни, 1938 року, під впливом містичного досвіду. Проходячи повз статую Непорочної Діви Марії дорогою до нічного клубу, юнак відчув Її ніжний дотик на плечах. До клубу вже не дійшов, а наступного ранку пішов до храму.

Війна спершу закинула Бадені до Румунії, потім він приєднався до польської армії в еміграції та врешті-решт потрапив до штабу генерала Сікорського. Ймовірно, пройшов навчання на шпигуна. 1943 року під впливом отця Ігнатія Марії Бохенського ОР вступив до семінарії, а через рік – до домініканців. 1950 року став священиком у Польщі.

Бадені служив академічним капеланом у Познані, Вроцлаві та Кракові, через що потрапив під нагляд комуністичної служби безпеки. Деякий час він також був магістром братів-студентів. Мав харизму співпраці з мирянами, завдяки яким створив і розвивав душпастирства, зокрема «Бочку» в Кракові, а також духовно опікувався щойно зародженим у Польщі рухом Віднови у Святому Дусі.

Він мав дар зцілення та слова – славився чудовими проповідями. Центром його духовного життя була Євхаристія. Упродовж усього життя Бадені з цілого серця служив Марії й виявляв до Неї глибоку любов. Він постійно працював над собою і навертався. Попри те, що останні тижні життя хвороба тримала його прикутим до ліжка, отець Йоахим намагався сприймати свої страждання з гумором. Для його ближніх час його відходу був коштовними реколекціями.

Помер Йоахим Бадені 11 березня 2010 року в домініканському монастирі у Кракові. Його поховали в домініканській гробниці на Раковицькому цвинтарі.


Брат Ґваля (Валентин) Торбинський народився 14 лютого 1908 року в селянській сім'ї в Констянтинові коло Білґораю. Закінчив навчання на четвертому класі початкової школи.

Вступив до монастиря у Львові в травні 1933 року, у січні 1934 року став братом-помічником. Був ризничим, працював на фермі, а перед війною був складальником у домініканському видавництві у Львові. Під час війни не полишив міста та, попри радянські репресії, у січні 1941 року склав вічні обіти. Брат Ґваля був серед останніх домініканців, які покинули львівський монастир, коли його закрили 1946 року.

Після війни його переводили з одного монастиря до іншого: він служив у Любліні, у Варшаві як органіст, у Познані як постачальник (що свідчить про велику довіру). 1960 року брат отримав призначення до краківського монастиря, де й залишився до смерті, працюючи ризничим і помічником бібліотекаря. Він багато читав і постійно навчався: сам навчився латинської та французької мови, добре знав німецьку.

У сімдесятих роках у Торбинського діагностували рак кісток, якій вдалося вилікувати, але до кінця життя він боровся з анемією через пошкодження кісткового мозку. Робота серед книжкового пилу в бібліотеці ще більше послабила його здоров'я. Та попри постійний біль, він без скарг приймав замовлення і намагався виконувати їх якомога старанніше. Вивчав напам’ять імена та прізвища братів – зазвичай знав усіх. Книжки, які йому замовляли, приносив під двері, щоб брати не витрачали часу на відвідування читального залу.

Брат Ґваля постійно молився. Є свідчення, що він мав містичні досвіди, хоча й ніколи не розповідав про них. Часто ночами чував у каплиці, приймав Святе Причастя з великою побожністю та прислуговував під час Меси кілька разів на день, якщо така була потреба. Незнаний мирянам, бо ж майже весь час перебував у монастирі, він залишив згадку про свою велику святість серед домініканців.

Ґваля Торбинський помер 13 липня 1999 року. Похований у домініканській гробниці на Раковицькому цвинтарі у Кракові.

Єлизавета Вятер, dominikanie.pl

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий