20 лютого Церква згадує святого Лева Катанського, єпископа

Лев Катанський жив дуже цнотливо й аскетично. Був добрим, милосердним до людей, особливо вбогих. Отримав від Бога дар оздоровлювати і творити чудеса, проте цим не пишався.

Коли помер сицилійський єпископ, вірні забажали, аби саме Лев став їхнім пастирем. Відчуваючи свою негідність, чернець відмовлявся, але мусив погодитися через наполегливість людей. Отримав необхідні свячення та прибувши на Сицилію, де оселився біля підніжжя вулкана Етна – у Катанії. Віддано служив Богові й людям. За його молитвами відбувалися чудеса зцілення, прозріння сліпих і звільнення одержимих злим духом.

За переказами, у Катанії тоді жив чарівник Іліодор, який походив із побожної родини і вдавав із себе вірного християнина, проте навчився магії й таємно практикував окультні науки. Таке подвійне життя багатьох уводило в оману. Напоумлення святого Лева не приносили плоду – навіть навпаки, аби поглузувати, Іліодор прийшов до храму під час Меси та вчинив серед вірних безладдя. Тоді єпископ, помолившись, залишив вівтар, підійшов до чарівника та зв’язав його своїм омофором, а потім вивів його в центр міста і змусив зізнатись у всіх чаклунствах. За словом єпископа Лева зробили велике вогнище, у яке він ступив разом із Іліодором. Містяни стали свідками великого чуда: вони побачили, що чарівник згорів, а святий залишився живий – і навіть до шат його вогонь не доторкнувся.

У період іконоборства Лев Катанський зазнав переслідувань, мусив переховуватися й жив у печері. Після Другого Нікейського Собору зміг повернутися, проте невдовзі помер й був похований у храмі святої Луції. На могилі святого відбулося багато чудес, а його тіло мироточить. Лева Катанського вшановують як католики, так і православні.

Зображають святого в єпископських шатах. Атрибути – книга, пасторал.