Імператора Галерія аж ніяк не можна було назвати другом християн. У 304 та 306 роках він видав едикти, які передбачали репресії проти тих, хто відійшов від давніх звичаїв і відмовлявся поклонятися старим богам. Християн катували, особливо впертих і непокірних – страчували. А проте 310 року імператор почав висловлювати ідеї щодо припинення репресій і зрівняння прав християнських підданих імперії з язичниками.

Містики схильні звертати увагу на те, що імператор був важко хворий, коли ухвалив це рішення. Можливо, він навернувся перед лицем смерті? Проте текст Нікомедійського едикту чітко вказує на прагматичні мотиви правителя. Він усвідомив, що гоніння не дали ніяких результатів, а кількість християн лише зростає. Едикт мав на меті взяти під контроль те, чого не вдалося знищити. У документі наголошено на «любові й великодушності» Галерія. Також ідеться про обов’язок суспільства «піклуватися про те, щоб і християни, які залишили шлях предків своїх, повернулися до благих думок». Християнам (про яких сказано, що вони охоплені безумством) дозволяли провадити свої зібрання, але за умови дотримання порядку. Завершується документ своєрідним нагадуванням християнам про їхні обов’язки громадян: «Через великодушність нашу нехай молять Бога свого за звільнення наше, за державу нашу і за себе, щоб скрізь держава твердо стояла неушкоджено і люди безтурботно могли жити у своїх домівках».

Павло Зінченко

За темою:
Цей день в історії Католицької Церкви: розпочалося Велике гоніння на християн
Цей день в історії Католицької Церкви: оприлюднено Міланський едикт імператорів Костянтина Великого (306-337) та Валерія Ліцинія (308-324), який проголошував релігійну терпимість на всій території Римської імперії 
«Червоний Колізей». Акція солідарності з переслідуваними християнами