У 1908 році до влади в Османській імперії прийшли «младотурки» – політичний рух, який прагнув провести ліберальні реформи і встановити конституційну монархію замість абсолютної. Проте на шляху до реформ нова влада вдалася до масових депортацій і знищення вірмен. Свої дії «младотурки» виправдовували міркуваннями безпеки в умовах Першої світової війни. Насправді ж вони прагнули отуреччення Анатолії. Вірменські християни були одною з найбільших в Османській імперії етно-релігійних груп, і їх розглядали як ненадійний елемент через постійні заворушення, метою яких було здобути вірменську автономію в складі імперії. Розпочаті центральною владою репресії знайшли підтримку на місцях. До нападів були залучені навіть кримінальні елементи. Тисячі людей було розстріляно, багато померло під час депортації від голоду, антисанітарії та знущань. Поширеним явищем було насильницьке навернення дітей до ісламу. Загалом загинуло від 664 тисяч до 1,2 млн осіб. Варто додати, що саме під час обговорення цих подій в ООН у 1948 році було вперше в історії застосовано термін «геноцид», автор якого – польсько-американський юрист єврейського походження Рафаель Лемкін.

Павло Зінченко

За темою:
Цей день в історії Католицької Церкви: розпочалося Велике гоніння на християн
Цей день в історії Католицької Церкви: стратою 26 католиків у Японії розпочалися гоніння на християн
Париж: виставка про двотисячолітню історію християн Сходу