Попередники папи Франциска на африканському континенті

У перші століття християнства з Африки походило декілька понтифіків: святий Віктор (189-199 рр), святий Мільтіад (311-314 рр) та святий Геласій (492-496 рр). Однак вперше єпископ Риму відвідав цей континент лише у ХХ столітті. Це був святий Павло VI. З 31 липня по 2 серпня 1969 року він перебував в Уганді, де віддав шану мученикам ХІХ століття цієї країни - Карлу Лванзі та його товаришам, яких канонізував п'ятьма роками раніше. Він також взяв участь у першій зустрічі симпозіуму єпископських конференцій Африки та Мадагаскару (SECAM).


Святий Йоан Павло II багато разів відвідував Африку. У 1980-2000 роках він був у загальній кількості у 44 державах (включаючи декілька островів Індійського океану), у деяких двічі (Бенін, Буркіна-Фасо, Камерун, Нігерія, Заїр - нинішня Демократична Республіка Конго), і навіть тричі (Кенія та Республіка Кот-д'Івуар). Загалом він провів понад три місяці в Африці, відвідавши близько ста міст.



Бенедикт XVI здійснив два паломництва на Чорний континент - у 2009 році до Камеруну та Анголи, а в 2011 році - до Беніну.


Франциск до цього часу тричі був у Африці: у 2015 році в Кенії, Уганді та Центральноафриканській республіці, у 2017 році в Єгипті та у 2019 році в Марокко.


Християнство досягло Північної Африки вже в апостольські часи. За традицією, там проповідував перший євангеліст, святий Марко. Християнство розвивалося так швидко, що в IV столітті лише в Єгипті та Лівії існувало близько 100 дієцезій, тоді як у VІ-му столітті в Північно-Західній Африці аж 700. Саме там розвивалася християнська теологія, в т.ч. завдяки знаменитій катехетичній школі в Олександрії. Також ця земля зазнала кривавих переслідувань послідовників Христа в III — IV столітті, в результаті яких загинули десятки тисяч християн. У той же час там поширилися єресі, особливо монофізитство. Історик отець Болеслав Кумор повідомляє, що в VІІ столітті в Єгипті поряд з 36 мільйонами монофізитів було лише 250 000 ортодоксальних християни.

Мешканці Африки стали Отцями та Вчителями Церкви: святий Афанасій, святий Климент Олександрійський, святий Кипріан, святий Кирило Олександрійський, Тертуліан, святий Августинє Батьківщиною монастирського життя стала Африка, завдяки святим: Павлу Фівійському, Антонію Пустельнику та Пахомію. Згадані в першій Євхаристійній молитві святі Перпетуа і Феліцита померли мученицькою смертю в Карфагені, у сучасному Тунісі. Сьогодні найвідомішою святою з Африки є Жозефіна Бакіта (+1947), суданська рабиня, яка стала черницею.

Після завоювання Північної Африки арабами-мусульманами християнство там практично зникло аж до колоніальних часів. У Х столітті ще існувало майже 40 дієцезій, але до ХІІ століття збереглася лише архідієцезія Карфагена. Виняток становили Ефіопія та частково Єгипет, де вижила Коптська церква.

У свою чергу, на південь від Сахари почалися перші не дуже вдалі спроби євангелізації після Великих географічних відкриттів. Справжня місіонерська епоха розпочалася лише у ХІХ столітті завдяки європейцям і тривала протягом усього ХХ століття. Особливо присвятилися цій праці чернечі ордени, зокрема, комбоніани, єзуїти, кармеліти, францисканці, Асоціація африканських місій тощо.

Перший африканський священик був висвячений у 1864 році, перші два єпископи отримали таїнство з рук Пія XII у 1939 році (крім епізоду 1518 року, коли в Римі був висвячений син короля Конго), а в 1960 році святий Йоан XXIII призначив першого чорного кардинала Лорана Ругамбва з Танзанії.

Нагадуємо, з 5 по 9 вересня папа Франциск здійснить свою ХХХІ Апостольську подорож до Мозамбіку, Мадагаскару та Маврикію. Телебачення Віковічного Слова в Україні транслюватиме окремі зустрічі та події.  

Джерело КАІ

Переклад Католицький Медіа-Центр

На фото папа Павло VI в Уганді (фото ASSOCIATED PRESS/East News)