Його спорудили у 1903 році як римсько-католицький костел «Аве Марія». Назва храму, який має довгу історію, походить від латинського вислову «Радуйся, Маріє», тобто від перших слів популярної молитви до Богородиці, писав краєзнавець Іван Бондарев. Зараз тут знаходиться Дім молитви євангельських християн-баптистів.
На старій поштівці добре видно, чому саме так: причиною став черепичний дах із велетенським написом «AVE MARIA».Автором зовнішнього оформлення фасаду був архітектор Феліціян Боян, а бетонні роботи здійснювала фірма Домініка Серафіні, яка швидко завоювала популярність у місті високою якістю виконання замовлень.
Костел призначався для потреб польської гімназійної молоді. Незабаром із Рима для нього передали чудотворний образ Матері Божої Неустанної Помочі, який ще у ХVІ столітті освятив Папа Пій V. Органу храм не мав, натомість була фісгармонія – подібний на піаніно інструмент, звуки якого нагадують орган.
Легенда від Головатого
Свого часу краєзнавець Михайло Головатий записав цікаву легенду про костел. Її розповіла франківчанка Марія Співак, яка почула цю історію від своєї матері.
За легендою, на початку ХХ століття якійсь австрієць скоїв злочин у Станиславові. Напевно, він вчинив щось дуже серйозне, адже його засудили до смертної кари.
Коли вже перед стратою його спитали про останнє бажання, чоловік попросив тюремників, щоб йому дозволили закінчити молитву. А далі смертник почав благати про заступництво Діву Марію, яка допомагає грішникам, що щиро розкаялись.
Молився він довго – цілу добу. І за цей час із Відня прийшло помилування. Чолов’яга повернувся додому, продав більшу частину свого майна, а на виручені кошти спорудив костел «Аве Марія».
Легенда красива, але у своєму зошиті Михайло Головатий записав: «Історія розходиться з документальними джерелами».
Нинішні часи
Після війни поляки вивезли чудотворний образ до містечка Полянице-Здруй, що в Нижньосілезькому воєводстві, а совіти перетворили костел на спортзал. Від початку 1990-х тут функціонує Дім молитви євангельських християн-баптистів.
Джерело: ПІК