Про життя Прота і Гіацинта (ІІІ ст.) не залишилось історичних відомостей, окрім свідчень літургійних документів, що вказують на культ цих святих.
Вони згадані в «Depositio martyrum» і «Epitome libri de locis sanctorum martyrum», а святий Папа Дамасій (366–384) назвав мучеників братами. Проте невідомо, чи мав він на увазі кровні зв’язки.Інформацію про святих можна також отримати з розповіді про мучеництво святої Євгенії. Там вказано, що Прот і Гіацинт були рабами-євнухами Євгенії, а разом із її наверненням й самі прийняли християнство. Попрямували за своєю пані в Єгипет, де були охрещені. Близько 262 року, у час великих переслідувань за віру, на прохання святої Євгенії Прот і Гіацинт відвідали молоду римлянку Василлу, аби викласти їй правди християнства й охрестити. Їх спіймали й відвели в язичницький храм, щоб змусити скласти жертву богам. За переказами, фігура ідола впала й розбилася, коли святих мучеників завели до храму.
Деякі джерела подають, що Прота й Гіацинта стратили мечем, однак 1845 року було знайдене місце поховання святого Гіацинта й реліквії з певними ознаками спалення. Тому не відомо, як саме вони віддали життя.
Прота й Гіацинта вшановують у Католицькій і Православній Церкві.
Зображають святих разом, із лавровими вінками в руках і з пальмовим гіллям.



