У Києві стартує студентське душпастирство "Скеля"

Отче Олександре, чим пропозиція домініканців відрізняється від звичних парафіяльних зустрічей молоді?

Студентське душпастирство – має свою специфіку. По-перше воно адресоване до студентів, що навчаються у тому чи іншому місті, більшість з яких не є зв’язані з парафіями, що знаходяться у цьому місці. Парафіяльні ж зустрічі навпаки зазвичай об’єднують молодь, що виростала при цій парафії. Відповідно вони є господарями. А отже комусь хто приїхав з інших парафій зовсім не просто увійти у такі парафіяльні спільноти. Звичайно не можна узагальнювати, бо можуть бути парафіяльні спільноти дуже відкриті на нових людей. Але в цьому й полягає специфіка, що у студентському душпастирстві “господарями” – тобто тими на кого спрямована душпастирська турбота є студенти. Це є спеціалізоване душпастирство подібно, як душпастирство лікарів, педагогів, митців, журналістів тощо. Інша справа, що в Україні поки що майже не існують такі спеціалізовані душпастирства.


Чи не перетвориться дана ініціатива на душпастирство абітурієнтів Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського, яким опікуються домініканці в Києві? 

Я собі такої мети не ставлю, і думаю, що мої спів-брати також. Метою студентського душпастирства є створити умови для молодої людини, щоб вона у своєму розвитку, пошуку, коли вийшла з сім’ї і вчиться самостійного життя, не втратила зв’язку з Богом. Щоб отримавши в певний спосіб свободу від батьків не потрапила у якусь пастку. Щоб могла навпаки поглибити своє духовне життя і не тільки. Йдеться про її інтегральний розвиток. Звичайно, коли ми говоримо про душпастирство, то тут в першу чергу йдеться про духовний та моральний розвиток. Але практично для людини що має 18 – 21 р. величезне значення має середовище друзів, ровесників, тих які переживають подібні проблеми. Тому такі зустрічі це не лише добра духовна пожива, але спільнота друзів.

З іншого боку, якщо наше душпастирство розпалить в студентах спрагу ще більшого поглиблення розуміння істин віри, Слова Божого чи навіть доброї філософії, то я буду радий і напевно не буду відмовляти їх, якщо хтось з них захоче вступити в ІРН. Але якщо це станеться, то вже напевно після того, як вони закінчать навчання, тому що мені здається в Україні не просто навчатися у двох вищих учбових закладах.

Існує певний стереотип, що домініканці – люди "високого польоту" і "занадто теологічні" (якщо можна так сказати). Що Ви думаєте з цього приводу?

Я також мав колись такий стереотип. Що означає “занадто теологічні”, тобто так навчають про Господа, що їх ніхто не розуміє? Чи вдають себе дуже мудрими, але насправді не є такими? Домініканський орден від початку був створений для проповідування. Св. Домінік, дійсно, маючи лише кільканадцять братів не боявся їх розіслати до найбільших міст, де повставали в той час університети, де брати не лише навчалися, але потім також там викладали. І дійсно є багато великих богословів у нашому ордені. “Veritas” – це не лише гасло ордену, але одна з основ нашої духовності. Проте пізнання Істини – якою є Ісус Христос не надимає, але навпаки чинить людину смиренною. На жаль, є небезпека залишитися лише на рівні знань і не мати особистого стосунку з Господом, але ця небезпека напевно є для кожного учня Ісуса.

Аби більше дізнатись про студентське душпастирство "Скеля", домініканці запрошують молодь і студентів віком від 17 до 25 років на зустрічі щочетверга о 19:00. Перша зустріч відбудеться 23 вересня 2021 року.  

Адреса: Київ, вул. Деревлянська, 13. Студентське душпастирство "Скеля" (Підвал)