Шлях служіння – це шлях до життя. Коментар до Євангелія

Читання святого Євангелія від Марка (9, 30-37)

Того часу Ісус із своїми учнями пішов через Галілею. Та Він не бажав, щоби хтось довідався. Адже Він навчав своїх учнів і говорив їм, що Син Людський буде виданий у руки людей, і вб’ють Його, і, будучи вбитий, Він через три дні воскресне. Вони не розуміли цих слів, але боялися Його запитати. Прибули вони в Капернаум. А коли Він був у домі, то запитав їх: «Що це дорогою ви обговорювали?» Вони ж мовчали, бо сперечалися один з одним дорогою, хто з них більший. Сівши, Він голосно покликав Дванадцятьох і каже їм: «Якщо хто хоче бути першим, нехай буде між усіма останній і всім слугою». І, взявши дитину, Він поставив її посеред них, обійняв і сказав їм: «Якщо хто ось таку одну дитину прийме в Моє Ім’я, той Мене приймає, а хто Мене приймає, той не Мене приймає, але Того, хто Мене послав». 

Сьогоднішня Літургія показує Ісуса, який вдруге відкриває учням те, що має статится з Сином людським: "буде виданий у руки людей, і вб’ють Його, і, будучи вбитий, Він через три дні воскресне". Говорить про страждання і смерть на хресті, назустріч яким йде, щоб здійснити задум Отця. Звучать важкі слова, які перевертають наше уявлення: перед тим, як воскреснути, треба прийняти хрест. Таким є Божий задум спасіння. Такою є Божа логіка: треба віддати власне життя для того, щоб здійснити ввірену місію, треба пристати на служіння Богу, для того щоб реалізувався Його задум щодо людства.

Натомість учні не розуміють. Навіть більше, не роблять жодних зусиль, щоб зрозуміти, тому що зайняті зовсім іншим: "сперечалися один з одним дорогою, хто з них більший". Учні притримуються людської логіки: вони не хочуть служити – хочуть, щоб служили їм. Коли людина відкидає Божу логіку – переходить на протилежний бік. Бути учнями Христа не означає лише вірити у Його навчання. Акцент – на тому, щоб діяти згідно з Його навчанням.

Справжня зміна життя починається там, де не боїмося діяти згідно з навчанням Ісуса. Навіть коли наші дії не приносять жодної вигоди, лише навпаки – викликають непорозуміння, роздратування, неприйняття, ненависть...

Діяти як учні не приносить вигоди. Не випадково Ісус говорить з учнями про прийняття найменших: "хто ось таку одну дитину прийме в моє ім’я, той мене приймає". Приклад дитини – це також прихований натяк на те, що маємо залишити власний інфантилізм, наше суперництво. Тільки прийняття служіння іншим може вирвати нас з логіки світу, яку окреслює суперництво та агресивність, та наповнити порожнечу, яку носимо всередині.

Тольки коли йдемо за Божою логікою, можемо прийняти власну слабкість і крихкість, і, водночас, усвідомити те, що Господь нас тримає в своїй любові і підтримує, і що шлях служіння – це шлях до життя.

Питання

Господь показує, що існують дві логіки: Божа, яка вимагає служіння і приняття хреста, і логіка світу, що базується на прагненні "бути-краще-ніж-інші". За якою логікою йду я?

Як саме я можу служити Богу? Чи я молюся, щоб Господь допоміг мені це розпізнати?