Неможливо поклонятися хресту та іншим релігійним символам і не ототожнювати себе з тим, що і кого вони уособлюють. Тому не можна поклонятися абстрактному хресту, не розпізнавши особи розп'ятого Христа в історії серед розп'ять сотень тисяч людей і не виявивши співчуття та солідарності з ними.
Хрест Христа звертається не тільки до кожної людини окремо, але і до всіх учнів церкви, які називають себе християнами та ототожнюють себе з Розп'ятим, запрошуючи їх на ново відкрити свою тотожність і місію, до якої вони покликані.Це означає бути Церквою яка постійно виходить на пошуки Людини, яка знає, як розпізнати хрест Христа в людях, спраглих любові і хліба, у відкинутих і маргіналізованих, в найслабших та забутих, в старих і дітях, в мігрантах, які знаходять двері закритими, в тисячах жертв сексуального зловживання та проституції, у грішниках і у всіх людях, позбавлених своєї гідності та Бога.
Церква Розп'ятого – це Церква, яка виходить з ризниці та закристії, яка перестала готувати людей тільки до загробного життя. Церква, яка вийшла на пошуки занедбаних, яка під хрестом заново відкрила, що голос Христа - це голос тих, хто не має голосу, це сила тих, у кого немає сили. Христос був убитий, але не Його Євангеліє. Він продовжує голосити світові з тисяч хрестів сьогоднішнього дня і запрошує нас заново відкрити в них обличчя Бога, Розп'ятого Бога.
Отець В'ячеслав Окунь ТІ
Зображення: Cathopic