23 вересня – обов’язковий спомин святого Піо з П’єтрельчини, покровителя підлітків

1910 року закінчив філософсько-теологічне навчання й був висвячений на пресвітера. Тоді й отримав стигмати, але просив Бога про їх зникнення, і його молитви були вислухані. Через слабкий стан здоров’я перебував із родиною до 1916 року, а згодом його перевели до Сан-Джованні-Ротондо. Під час Першої світової війни отця Піо кілька разів призивали на військову службу, але через проблеми зі здоров’ям він щоразу повертався в монастир.

1918 року стигмати повернулися, і через них йому довелося знести багато наклепів. Отець Піо переживав численні видіння й духовні екстази, мав дар білокації. Окрім фізичних мук, страждав від сильних нападів злого духа, проте покірно приймав все, що йому давав Бог, маючи довіру до Нього. Дар читати в душах людей зробив його в’язнем конфессіоналу, адже багато хто шукав його настанов. За його молитвами відбувалися чудеса зцілення: зокрема, на прохання кардинала Кароля Войтили була зцілена від раку Ванда Пултавська. Велика любов до Євхаристії спонукала святого старанно готуватися, молитися, а опісля дякувати Богові за цей дар. Любив Богородицю, багато молився на Розарії. Мав чудове почуття гумору.

Ще у 1920-х роках його справу почали досліджувати у Ватикані. До 1933 року отець Піо був позбавлений права публічно служити Месу та сповідати. 1950 року він створив Молитовні групи, а 1956 – ініціював заснування Дому полегшення страждань, де за його заступництвом сталося багато зцілень.

Італійський капуцин – перший священик зі стигматами. Його тіло нетлінне. Канонізований 2002 року.

Для зображення святого найчастіше використовують фотографії. Атрибути – стигмати, капуцинський габіт.

Покровитель підлітків, добровольців цивільної оборони, Італії.

Уклала Юлія Бойко