У київській катедрі сьогодні відбуваються центральні святкування з нагоди 700-річчя відновлення Київсько-Житомирської дієцезії.
ФОТОГАЛЕРЕЯ
Продовженням святкування стало представлення альбому, який видано з нагоди Ювілею. Представив альбом отець Павло Вишковський. У альбомі міститься інформація про віхи історії локальної Церкви (становлення дієцезії, відносини з державною владою, доля католицьких святинь), територіальний поділ та чернечі спільноти, які діють на терені дієцезії. Ілюстроване видання нараховує 200 сторінок та містить фрагмент історичної булли Папи ХХІІ про призначення нового очільника дієцезії. Альбом можна буде придбати у кіосках при катедрі та конкатедрі.
Святкова Євхаристія за участі єпископів України та священиків дієцезії, богопосвячених осіб та вірян з усієї дієцезії, яку очолив єпископ-ординарій Віталій Кривицький, була звершена за дієцезію та стала подякою за 700 років існування дієцезії та за кожну людину, яка стала цеглинкою в "будівлі дієцезії".
У проповіді єпископ Кривицький пригадав про значення Ювілейного року та можливість не лише придивитись до того, що вже було, перепросити за допущені помилки, подякувати за отримані Божі благодаті. Це все варто робити у світлі Божої любові. Через Боже Слово Спаситель нам нагадує, що сила виноградної лози у плоді. Зі Святого Писання бачимо, що Бог карає свій народ, коли виноградник (уособлення Божого люду) приносить замість солодкого гіркий плід. Проповідник пригадав події з історії Церкви, які можуть бути часом очищення, коли нам здавалося, що ми все втратили. "Плід ми можемо приносити лише тоді, коли перебуваємо у Бозі, коли будемо його гілками, будемо знати Його Слово, приймати таїнства", - наголосив єпископ Кривицький. Єпископ пригадав про особливий сенс гасла Ювілею "Радійте. Моліться. Дякуйте", який він відкрив, коли прийшов до костелу св. Миколая під час пожежі 3 вересня. "Здавалося, що ми щось втрачаємо, але ці слова пронизали мене. Бо ми не знаємо тих процесів, у яких Господь є автором...", - поділився проповідник.
На завершення Святої Меси слово до зібраних скерував Апостольський Нунцій архієпископ Вісвальдас Кульбокас. Він підкреслив, що такий ювілей це нагода подякувати за віру, пастирів та вірян, за відомих або невідомих нам мучеників за віру, за добродіїв. "Сьогодні святкуємо не лише ми, які присутні тут, а й ті, хто жив і працював тут у минулому. Ми також несемо відповідальність перед тими, хто прийде після нас. Це дбання про духовне та матеріальне... Тому ми просимо Господа заохочуватита надихати наші вчинки, керувати нами у всьому, компенсувати наші недоліки Його милістю та допомагати там, де ми людськими силами не в стані дійти. Це моя молитва та побажання для вас!", - підсумував архієпископ.
Привітання для пастирів та вірян Київсько-Житомирської дієцезії висловив виконуючий обов'язки Голови Конференції єпископату України архієпископ Мечислав Мокшицький. Він заохотив вірян тішитись, бо Бог є з ними. Побажав за заступництвом Матері Божої та святих покровителів крокувати далі стежкою віри.
Після молитви у храмі відбулось продовження святкування на площи перед костелом. На сцені вже створював святкову атмосферу гурт "Rejoice" з Житомира. У парку поруч зі сценою була представлена діяльність рухів та спільнот, які діють у дієцезії. Охочі могли більше дізнатись про діяльність "Лицарів Колумба", "Еффати", "Руах", "Легіону Марії", руху "Світло-Життя", "Радіо Марія". Свої інформаційні стенди представили Інститут релігійних наук св. Томи Аквінського та семінарія "Redemptoris Mater".
Під час святкування також було представлено новий герб Київсько-Житомирської дієцезії, авторства італійця Джухеппе Кватроккі. Єпископ Олександр Язловецький пригадав завдання герба та пояснив елементи та символіку, які бачимо на гербі. На гербі містяться обов'язкові елементи такі як: пасторал, мітра, процесійний хрест та щит. Блакитний колір на щиті символізує святість та небеса, він також вважається марійним кольором. На цьому блакитному полі зображена зірка, яка символізує Пресвяту Діву Марію, адже Матір Божа Бердичівська є покровителькою Київсько-Житомирської дієцезії. Також на блакитному фоні зображений меч, який символізує архангела Михаїла (покровителя Києва, адже останнім часом катедра була перенесена до Києва). На зеленому полі (зелений колір символізує надію, нове життя) зображена виноградна гілка (про яку ми чули під час Літургії Слова на урочистій Євхаристії), яка символізує Київсько-Житомирську дієцезію, що приносила плід у мучениках за віру, покликаннях та вірянах. На гербі також зображений пасторал. Він є особливим тому, що зображує пасторал, який належав київським єпископам, однак за часив переслдувань був вивезений до Польщі. Саме його в 1991 році у дар отримав єпископ Ян Пурвінський від митрополита з Перемишля Ігнатія Токарчука.
Під час святкування до присутніх слово скерували гості та представники влади. Особливим для вірян була промова брата Блажея Суски OFMCap, який представляв Раду вищих настоятелів чернечих орденів та згромаджень. Дякуючи за дар ювілею та величний храм св. Олександра, капуцин заохотив до молитви в намірі повернення костелу св. Миколая. Брат Блажей пригадав історію храму у Дніпрі, коли люди 2 роки у мороз та спеку молились на вулиці, бо їх не пускали до святині.