10 листопада – обов’язковий спомин святого Лева Великого, покровителя музикантів

Завдяки дипломатичним здібностям виконував обов’язки папського легата при Целестині І й Сіксті ІІІ. Був обраний на Апостольський Престол 440 року. Його понтифікат припав на бурхливі часи: Римська Імперія була на дорозі остаточного розпаду, через що зростали небезпеки ззовні, а в самій Церкві тривала боротьба з різноманітними єресями.

Уперше в історії Церкви «Великим» названо саме святого Лева, бо його особа зіграла визначну роль для християнського світу, як у релігії, так і в політиці. Попри необхідність боротися з єресями – пелагіанством, несторіанством, монофізитством – дбав про збереження єдності Церкви. Для розв’язання христологічних питань скликав Четвертий Вселенський Собор у Халкідоні (451). Не зміг бути особисто присутній на засіданнях, та скерував через легатів слово, у якому виклав правдиве христологічне вчення. Вислухавши послання, єпископи визнали: «Апостол Петро промовив через Лева».

Був добрим пастирем, піклувався про довірених йому людей, особливо під час нападів на Римську імперію. Особисто вийшов назустріч Аттілі, вождеві гунів, коли той підійшов до меж Рима, і вмовив повернути військо назад. Так само вчинив, коли до столиці підійшли вандали; вони, щоправда, таки пограбували місто, але не знищили.

Захисник миру, західної культури й християнської ревності, скеровував палкі проповіді до люду. Навчав, що Меса – не спомин минулих подій, а оприсутнення їх у теперішньому часі. Доклався до утвердження авторитету й першості єпископа Рима. Залишив по собі близько 150 листів і 100 проповідей. 1754 року проголошений Учителем Церкви.

Зображають святого в папському або літургійному вбранні з тіарою. Атрибути – книга, келих, кортеж із півмісяцем, якому Папа заступає дорогу.

Покровитель музикантів і співаків.