30 листопада – свято апостола Андрія, покровителя подорожніх

Андрій належав до учнів Йоана Хрестителя, був свідком хрещення Ісуса в Йордані, чув Йоанове свідчення про Нього й пішов за Ісусом, щоб подивитися, де Він перебуває (пор. Йн 1, 35-39). Традиційно Андрія вважають першим покликаним, який одразу приніс плід – привів до Ісуса свого брата Петра (Йн 1, 40-42).

Належав до грона 12 найближчих учнів Ісуса. Покликання апостолів описане в усіх Євангеліях, і лише в Луки Андрій не названий на ім’я. Окрім переліку апостолів, Андрій згаданий у Євангеліях іще двічі (Йн 6, 5.8-9 ; Йн 12, 20-22). Про його пізнішу діяльність розповідають апокрифи та традиція. Як і всі апостоли, після зіслання Святого Духа Андрій попрямував проповідувати Боже слово. Він, як передає традиція, ніс Благу Звістку в Скіфії, тому його вважають апостолом слов’ян, а ще – в Малій Азії й Ахаї. Апокрифи розповідають про багато чудес і оздоровлень, які відбувалися через апостола Андрія.

Заарештували його в місті Патрас на Пелопоннесі (Греція) й засудили до страти через розіп’яття. Андрій дуже зрадів цьому, бо вважав таку смерть почесною. Хрест для нього зробили у вигляді букви «Х» – саме тому тепер такий хрест називають андріївським. Вважають, що Андрій загинув 65 року. Ім’я апостола згадане в І Євхаристійній молитві.

Зображують святого у плащі або туніці, інколи розіп’ятим. Атрибути – андріївський хрест, риба, сіті, книга.

Патрон рибалок, подорожніх, співаків, вагітних жінок, фермерів, різників, співаків, України. Захисник від артриту, хвороб горла, конвульсій, гарячки. До нього звертаються з проханням про добре подружжя.