Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Через Марію до Ісуса: Благовіщення

Через Марію до Ісуса: Благовіщення

Сьогодні, дорогі, хотів би разом із вами порозмірковувати над подією, яка матиме вплив на життя всього людства, – Благовіщенням. Поміркуймо, що переживали Та, Котра стала Матір’ю Бога.

Марія веде досить спокійне і впорядковане життя, віруючи, що Бог навіть у такі тяжкі часи зможе собі порадити, бо вибраний народ Ізраїля переживав і більшу кризу, ніж відсутність пророка довгий час, окупацію чергових загарбників. Не полишаючи молитву і регулярно вслухаючись у тексти Старого Заповіту, розмірковує у своєму серці про прихід Месії та про Царство Ізраїля. Отож, приходить момент, коли Марію кличе голос, котрий не схожий на жоден із людських голосів.

Ввійшовши до неї, ангел сказав їй: «Радуйся, благодатна, Господь із тобою! Благословенна ти між жінками»(Лк 1, 28).

Що за дивне привітання? Коли весь Ізраїль віншує один одного привітанням «шалом», в Її випадку перші почуті слова: «Радій, Маріє, Бог із Тобою». Не будемо входити у детальний аналіз цілого діалогу, але, трохи придивившись, побачимо, як сильно Марія СТРАЖДАЛА у своєму житті. Через те, що була «не з цього світу», через те, що шукала Божої слави, а не своєї, і через те, що вважала за нагороду бути вірною Божим Законам. СТРАЖДАЛА навіть перед приходом Месії. Страждала!

Так насправді відмінним від традиційних привітань Архангел пояснює дуже багато «дрібниць» життя Марії. На самому початку розмови Гавриїл дає зрозуміти Марії, який сенс його приходу. Він прийшов потішити Святу Діву Марію, Котра довгий час знаходиться у «країні горя» (приклад із життя: якщо я у радості, мене все влаштовує, мої можливості відкривають переді мною багату перспективу, а мої друзі приходять на допомогу лише на перше моє зітхання, мені не потрібна така втіха у вигляді «Радій, Господь із тобою», бо, навіть будучи не сильно віруючим католиком, я розумію, що Господь зі мною, але «навіть коли Він не зі мною», мені так приємно і радісно на серці, бо проблеми і незгоди цього світу мені не страшні. Чому мені сумувати і не радіти, коли кожен задум свого серця я зумію реалізувати. Натомість, коли прийде сумний родич і викладе все горе, що нагромадилося в його житті, коли розкаже весь біль, що є у нього на душі, про втому і знеохочення, голосно плачучи й ридаючи, – саме такій людині необхідні привітання і потіха – радій, бо Господь із тобою).

Саме так і зробив ангел за велінням Господнім. Прихід Ангела – це відповідь Божа на тяжке життя Марії. Благодатна (та що повна благодаті), радій, не сумуй, у Тебе є привід бути щасливою, бо Твій Бог із Тобою. З Тобою в Твоєму житті, в Твоїх роздумах, у Твоїх зітханнях, у Твоїх цінностях (які часто відкинені і знехтувані), у Твоїх добрих вчинках, у Твоїй вірності Божому закону понад усе. Гавриїл зустрічає Марію cловом «Радуйся».

Щиро кажучи, дорогі, прочитавши текст сьогоднішніх роздумів, я перелякався, бо це слово-роздум показало навіть мені самому, на яку велич заслуговує Та, Котра присвятила своє життя Богові, переживаючи смутні події щодня, не зійшла з цього шляху. Словом потіхи для нас нехай стане промова Ісуса на горі Блаженств (Мт 5, 3-12) «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні тихі, бо вони успадкують землю. Блаженні засмучені, бо будуть утішені. Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться. Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя. Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами».

Дякую Тобі, Небесний Отче, що на прикладі Діви Марії даєш мені впевненість, бо у відповідному часі зішлеш мені втіху.

Брат Боніфацій

Зображення: John William Waterhouse - The Annunciation, Wikimedia

Не перформанс пацифістів, а духовна війна. Чоловіки з розаріями у центрі міста Як повідомлялося, з початку березня в серці Ужгорода на Розарій збираються чоловіки міста. Молебень відбувається щовівторка. Сьогодні пропонуємо вашій увазі свідчення одного з учасників Розарієвої роти Віктора Дем'яна. 
Свідчення Бути там, де ти є. Із тими, хто поруч. І робити, що можеш Останніми місяцями життя скидається на перше паломництво, яке я колись пережила в підлітковому віці. Ти майже не знаєш, хто поруч. Не зовсім розумієш, куди ви йдете, окрім остаточної мети (бо не розумієшся у топографії від слова «зовсім»). Усе ніби знайоме, але водночас абсолютно нове, і навіть ті люди, яких добре знаєш, поводяться зовсім по-іншакшому.
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.