Яке священницьке вбрання повинен одягати єпископ?

Часто можна почути думку, що вбрання є чимось другорядним, що Господь Бог дивиться на серце людини. Щодо того, що Бог знає серце людини, немає жодного сумніву, це об’явлена істина, але з відповідним вбранням не все так просто.Кожен, мабуть, пам’ятає початок війни на Донбасі, коли озброєні люди у військовій формі без розпізнавальних знаків захоплювали будинки державних установ. Усі ставили собі питання, хто ці люди, бо ж, якщо не знаєш людину особисто, то вбрання підказує, чи це поліцейський, чи військовий, чи пожежник, чи лікар. Також форма української армії, яку носять військові в зоні бойових дій, відрізняється від форми на параді на День Незалежності. Солдати також в ситуації бойових дій і в мирний час мусять розрізняти, хто є офіцером, а хто генералом, і в цьому допомагають відмінності в позначеннях форми.
Аналогічно і в церковній сфері миряни не мусять особисто бути знайомими з єпископом, хоча було б добре знати, його священницьке вбрання це виражає через символіку. Зрештою Традиція Церкви,Учительське Служіння Церкви,, канонічне право у спеціальних документах визначають вбрання духовних осіб.Згідно з Римським Церемоніалом, вбрання єпископа ділиться на літургійне, хорове і повсякденне. Як духовна особа єпископ щодня носить чорну сутану з обшитими фіолетовою ниткою ґудзиками, перстень – знак заручення з дієцезією, широкий фіолетовий пасок, котрий підтверджує слова Ісуса Христа, що наступник апостолів буде підперезаний самим Спасителем, нагрудний хрест на ланцюжку – Хрест Спасителя завжди на серці єпископа, і фіолетову шапочку, звану піускою.           
Хорове вбрання єпископа пов’язане уже з церковною діяльністю: процесія, посвячення чи спільна молитва єпископа з іншими священниками і семінаристами. Сама назва «хор» походить від латинського слова chorus– це каплиця, де єпископ молиться Бревіарій. До хорового вбрання належить: сутана фіолетового кольору, широкий шовковий пасок з оздобленими кінцями, рокетта з лляного або іншого шляхетного матеріалу – це така єпископська комжа, фіолетова пелеринка – матеріал, який накриває плечі, нагрудний хрест на оздобному шнурі, фіолетова піуска і біретта з помпоном. Цікаво, що ватиканський документ в 63-му номері наголошує, що до фіолетової сутани вдягають фіолетові шкарпетки.
У повсякденному житті ми не бачимо єпископів у фіолетовому вбранні, що мало б символізувати скорботу. Всі єпископи носять чомусь малиновий колір речей. Чому так? Невідомо, мабуть, треба запитати у самих єпископів або у тих, хто виготовляє для них одяг.У 64-му номері ватиканського документу праводавець пише про так званий великий плащ (cappa magna), який єпископ може вдягати тільки на великі свята і тільки у своїй дієцезії. Ця капа в давнину мала довжину п’ять метрів, єпископ одягав ще на плечі накидку, прикрашену горностаями, але папа Павло VI скасував використання гороностаїв і скоротив довжину плаща до трьох метрів. Таке урочисте вбрання підкреслює юрисдикційну і пастирську владу єпископа у своїй дієцезії.
Літургійні шати єпископа мають кілька відмінностей. Оскільки кожен священник на сутану одягає амікт (гумерал), біле полотно з двома пасочками, котре зав’язує навколо шиї, щоб не було видно повсякденого вбрання і колоратки, білу альбу, підперезується поясом (цингулюм), вбирає стулу і орнат. На голову єпископ одягає мітру, яка вказує на його священницьку консекрацію, і пасторал, жезл – знак пастирської влади.

О. Ігор Гнюс ОР для КМЦ