Отже, настав час для Марії народити.
«І вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді» (Лк 2, 7).
Через численний рух людей, що подорожували, – чи то до свого міста, чи поверталися з нього задля перепису, Йосиф і Марія не могли знайти відповідного місця для народження Божого Сина. Якщо ж глибше роздумати над цією подією з життя Святого Сімейства, то народити в хліві було вибором Марії. Звісно, Святий Йосиф шукав прихильного місця для такої події, натомість Пресвята Діва сама вибирає його.
Напевно, підійшла б і невеличка скромна хатка, де б зупинилися подорожуючі, однак місце під дахом, напевно, знайшлося принаймні лише для Діви Марії. Сьогодні, як вчить нас Церква (ККЦ 510), «Марія «залишилася Дівою в зачатті Свого Сина, Дівою – народжуючи Його, Дівою – будучи вагітною, Дівою – годуючи Його Своїми грудьми, Дівою завжди» (Св. Августин, Проповіді 186, 1.). Усім Своїм єством Вона є «Господньою слугинею» (Лк 1,38)», тож у людей, які Їй допомагали, могли виникнути питання. Принаймні, жінки, які народжували, швидко зорієнтуються, що Марія не є жінкою. Їхнє здивування переросте у велику кількість запитань: «Звідки ти? А чи це правда? А як це так? А чи таке можливо?».
Пам’ятаємо, як настільки покірна Марія не відкрила таємницю для святого Йосифа, коли той «не знаходив собі місця» не тому, що Марія не знала, як йому про це розповісти, і чи повірить він, а тому, що Пресвята не любить людської слави. Непорочна шукає тільки Божої Волі і очікує похвали від Всемогутнього. Марія всім серцем хоче бути укрита плащем непомітності в цьому світі і для цього світу, щоб жодна пиха, слава, визнання серед людей, популярність, не заважали їй служити Творцеві.
Тож Марія бажала б тихо і в смиренні народити Еммануїла, без зайвих поглядів, без здивування, без охкання і ахкання з боку спостерігачів.
Пресвята Діво Маріє, Тобі доручаю своє життя. Навчи мене, моя Мамо, прихованому життю. Від Триєдиного Бога маю багато талантів і вмінь, які сучасний світ оцінює дорого. Направ шляхом, де відсутні оплески й овації, щоб ніщо не відволікало від шукання Божої Волі і служби для Нього.
Брат Боніфацій
«І вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді» (Лк 2, 7).
Через численний рух людей, що подорожували, – чи то до свого міста, чи поверталися з нього задля перепису, Йосиф і Марія не могли знайти відповідного місця для народження Божого Сина. Якщо ж глибше роздумати над цією подією з життя Святого Сімейства, то народити в хліві було вибором Марії. Звісно, Святий Йосиф шукав прихильного місця для такої події, натомість Пресвята Діва сама вибирає його.
Напевно, підійшла б і невеличка скромна хатка, де б зупинилися подорожуючі, однак місце під дахом, напевно, знайшлося принаймні лише для Діви Марії. Сьогодні, як вчить нас Церква (ККЦ 510), «Марія «залишилася Дівою в зачатті Свого Сина, Дівою – народжуючи Його, Дівою – будучи вагітною, Дівою – годуючи Його Своїми грудьми, Дівою завжди» (Св. Августин, Проповіді 186, 1.). Усім Своїм єством Вона є «Господньою слугинею» (Лк 1,38)», тож у людей, які Їй допомагали, могли виникнути питання. Принаймні, жінки, які народжували, швидко зорієнтуються, що Марія не є жінкою. Їхнє здивування переросте у велику кількість запитань: «Звідки ти? А чи це правда? А як це так? А чи таке можливо?».
Пам’ятаємо, як настільки покірна Марія не відкрила таємницю для святого Йосифа, коли той «не знаходив собі місця» не тому, що Марія не знала, як йому про це розповісти, і чи повірить він, а тому, що Пресвята не любить людської слави. Непорочна шукає тільки Божої Волі і очікує похвали від Всемогутнього. Марія всім серцем хоче бути укрита плащем непомітності в цьому світі і для цього світу, щоб жодна пиха, слава, визнання серед людей, популярність, не заважали їй служити Творцеві.
Тож Марія бажала б тихо і в смиренні народити Еммануїла, без зайвих поглядів, без здивування, без охкання і ахкання з боку спостерігачів.
Пресвята Діво Маріє, Тобі доручаю своє життя. Навчи мене, моя Мамо, прихованому життю. Від Триєдиного Бога маю багато талантів і вмінь, які сучасний світ оцінює дорого. Направ шляхом, де відсутні оплески й овації, щоб ніщо не відволікало від шукання Божої Волі і служби для Нього.
Брат Боніфацій