Проповідь Архієпископа Мечислава Мокшицького під час урочистостей в Бердичеві

Шановні отці та Богопосвячені особи!
Улюблені Брати та Сестри!

Нещодавно я натрапив на оповідання про фламандського художника з часів бароко Пітера Пауля Рубенса, який постановив намалювати портрет своєї дружини. Коли народилася ця думка, він був вже старшою людиною і відомим художником, а його жінка була набагато молодшою від нього. Протягом кількох днів він закривався в своїй майстерні, не дозволяючи нікому туди заходити.

Коли портрет був готовий і ще пахнув фарбами, першою, хто його побачив, була його дружина. Коли вона дивилася на нього, почала плакати, бо замість свого молодого обличчя вона побачила себе на двадцять років старшою, зі зморшками і сивим волоссям. Вона зрозуміла, що саме так виглядатиме в майбутньому.

Кажуть, що Рубенс, бачачи реакцію жінки, притулив її і сказав з любов’ю: «Не плач, моя люба. Я завжди кохатиму тебе так як тепер, бо для мене ти завжди будеш найкращою».

Адже артист був захоплений не лише зовнішнім виглядом своєї жінки, а і її характером та всією її особистістю, яка є настільки гарною, наскільки прекрасною є любов людини. А любов є настільки гарнішою, наскільки вона є безкорисливою, здатною до самопожертви, делікатною і сповненою взаєморозуміння. Цю внутрішню красу, яка була для художника найбільшим багатством його дружини, він показав в портреті, дозволяючи зрозуміти, що краса любові є такою самою, навіть коли вона виражається в зморшках.

І якщо людина може захопитися красою іншої людини, то наскільки більше ми повинні захопитися красою Марії, урочистість якої ми вшановуємо сьогодні. Вона – найпрекрасніша людина всіх поколінь, найпрекрасніша з жінок.

Задумаємося над тим, що становить красу Непорочно Зачатої?

Стара єврейська традиція каже, що дівчата з Назарету славилися своєю вродою. Тому, мабуть можемо сказати, що Марія була вродливою. Але чи це становить Її красу?

Думаю, набагато більшою принадою Марії була Її внутрішня краса, яка в повноті розцвіла любов’ю, адже не торкнувся Її жоден гріх. Вже святий Єфрем у IV столітті писав: «Дійсно, Господи, Ти  і Твоя Мати, в усіх відношеннях сповнені краси! Бо ж у Тобі, Господи, немає жодної вади, ані жодного недоліку немає в Твоєї Матері!».

Цю духовну красу описує сьогоднішнє перше читання, переносячи нас на початок історії людства. І хоч бачимо рішучу інтервенцію Бога після первородного гріха, відразу зауважуємо також величезну надію на перемогу сатани в такій обітниці: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися увіп'ястися йому в п’яту».

Жінкою, про яку йдеться в обітниці не може бути Єва, адже вона піддалася спокусі сатани і згрішила проти Божої волі, що зробило її духовно слабкою і поневоленою своїм злим вчинком.

Тому звертаємо нашу увагу на іншу Жінку, потомство Якої розчавить голову сатани. Цим потомком став Ісус Христос, Який подолав смерть, пекло і сатану. В такому разі Жінкою, про Яку говорить Книга Буття, була Марія з Назарету, Матір Божого Сина, до Якої небесний посланець сказав: «благодатна, Господь з тобою, благословенна ти поміж жінками».

Тому сьогоднішня урочистість – це радість, бо ми знаємо цю Благословенну Жінку, ми знаємо ким Вона є і ми можемо називати Її нашою Матір’ю, вільною від первородного гріха, вільною від зла, перемагаюча своєю вірністю Богові.

Улюблені Брати і Сестри!

Марія вписалася в історію спасіння як відважна Діва з Назарету, Яка була відкритою для Божих планів. Можемо роздумувати над тим, чи легко було Їй погодитися на таку Божу волю, коли перед Нею з’явився Архангел Гавриїл. Наскільки великою була віра в Її серці, що Вона сказала ці важливі для мене і для тебе слова: «Нехай мені станеться про твоєму слову». Ця декларація стала для Неї початком незнаного шляху, який скінчиться і розвіє усі сумніви у день Воскресіння, у день перемоги добра над злом.

Тому сьогодні, в Урочистість Непорочного Зачаття варто запитати – які дороговкази дає нам Пресвята Діва Марія на нашій життєвій дорозі?

Думаю, Непорочна вчить нас перед усім, що основним і найважливішим завданням кожного з нас є довіра до Божої волі і виконання Божого покликання. Марія вчить нас цього найпрекраснішого і найскладнішого мистецтва. Вчить, як поєднати свої життєві дороги з метою християнського життя – спасінням і життям вічним. Вона пригадує нам, що остаточна мета нашого життя – це справжній дім, в якому наш небесний Отець чекає на кожного і кожну з нас.

Непорочна хоче, щоб усі ми дійшли до цього дому. Тому запрошує до покірної віри в те, що Божа воля є для нас найкращим шляхом. Показує всім людям, що немає гарнішої та кращої дороги, ніж переживати кожний етап свого життя разом з Ісусом.

Марія також допомагає нам тоді, коли життєві дороги поведуть в поганому напрямку. Коли ми, обмануті принадами цього світу, грішимо і віддаляємося від Бога. Коли повіримо в ілюзію необмеженої свободи, яка нібито дозволяє людині відкинути Бога і Його заповіді. В таких моментах слабкості, в часі розгубленості, Мати Милосердя невпинно веде нас до навернення. Показує нам джерело відкуплення – Боже Милосердя. Допомагає долати труднощі і відновлювати відносини з Отцем. І сьогодні цій Матері довіряємо загублених на шляхах життя і закликаємо їх відвернутися від злих думок і прагнень, увійти на шлях милосердя та єдності.

Непорочна Мати вчить нас також того, щоб наші щоденні дороги вели нас до іншої людини. Показує нам як любити, жертвуючи собою заради інших. Вчить нас, яким гарним може бути життя, побудоване на фундаменті Божих заповідей, серед яких найважливішою є заповідь любові.

Дорогі!

Французький пілот Людовік Блеріот на початку двадцятого століття на літальному апараті, який сконструював власноруч, перелетів з Франції до Англії через Ла-Манш. На пам’ятку про цю подію було вибито особливу медаль. З одного боку медаль мала зображення храму в Кале, звідки вирушив пілот, а на іншому – зображення Матері Божої і напис: «Вдивляйся в Неї і злітай вгору».

Сьогодні в нашому Бердичівському санктуарії, закликаю: вдивляймося в Марію і довіряймо все наше життя Богові, який прийняв людське тіло, щоб нас визволити з неволі гріха. Вдивляємося в Неї і прямуймо до слави Неба, виконуючи тут на землі своє покликання, завжди і в усьому будьмо вірними Богові, Хресту і Євангелію.

Амінь.