Свята Катерина, одна з чотирнадцяти святих заступників, яких ушановують як найсильніших захисників у різних потребах чи небезпеках, – героїня численних мистецьких творів. Про її життя писали святий Руфін і Євсевій із Палестинської Кесарії, які жили невдовзі після святої, та було складено чимало легенд.
Катерина, імовірно, походила з вельможного роду й народилася в Александрії, столиці Єгипту. Батьки дали їй хорошу освіту: свята набула знання в усіх галузях тогочасної науки. Невідомо, за яких обставин вона прийняла християнство; за деякими переказами, цьому посприяв якийсь монах. Хай так як, Катерина, хоча й отримувала пропозиції від заможних чоловіків, віддала серце Христові. Попри молодий вік (їй було лише 18), утверджувала християн у вірі, особливо під час Діоклетіанових гонінь 303 року.Її намагалися примусити скласти жертву богам, але вона відважно захищала віру в єдиного Бога. Щоб переконати святу відкинути християнство, влаштували дискусію, у якій їй опонувало ціле гроно філософів. Мудрістю й аргументами Катерина багатьох із них здобула для Христа, чим розгнівала переслідувачів. Її піддали жорстоким тортурам, а опісля стяли мечем.
Зображають святу в багатому вбранні. Атрибути – пальмова гілка, колесо, на якому їй ламали кістки, меч, корона, філософи, з якими диспутує.
Покровителька Згромадження Сестер святої Катерини, університетів, учнів, учителів, захисниця від болю горла й голови. Заступниця численних університетів, зокрема Сорбонни.
Уклала Юлія Бойко
24 січня – обов’язковий спомин святого Франциска Сальського, покровителя журналістів Народився Франциск Сальський (1567–1622) у Франції, у багатодітній знатній сім’ї, пов’язаній зі стародавнім родом герцогів Савойських. Домашнє виховання майбутнього святого поєднувало глибоку віру та плекання розуму.
22 січня Церква згадує святого Анастасія Перського, покровителя ювелірів
Маленька покровителька розбитих родин
Святі дня 22 січня – довільний спомин святого Вікентія Сарагоського, покровителя фермерів і виноробів Вікентій став дияконом наприкінці ІІІ століття, за часів святого Валерія, єпископа Сарагоси, й отримав доручення доглядати за бідними, проповідувати й керувати дієцезією. Про його випробування розповів християнський поет Пруденцій у книжці «Про вінці мучеників».

