26 липня – обов’язковий спомин святих Йоакима й Анни, покровителів подружжів

Йоаким походив із роду Юди й був нащадком царя Давида. Анна, донька священника, належала до роду левітів. За переказами, подружжя мало хороші прибутки від свого господарства.

Йоаким і Анна жили праведно й віддано Богу, дотримуючись Його заповідей, проте не мали дітей. Багато зі свого майна вони давали на храм і на справи милосердя, молячись і випрошуючи в Господа нащадків. З Анни насміхалися й уникали її, адже тогочасний світогляд вважав брак дітей прокляттям, Божою карою. Та святе подружжя, попри поважний вік, не полишило довіри до Бога. Апокрифи розповідають, що Йоаким подався з наметом у пустелю, аби там покутувати та просити про дар життя, а Анна залишилася на молитві вдома. Бог послав їм обом Свого ангела, який заповів народження дитини, з якої радітиме вся земля.

Церква вірить, що їхня донька – Діва Марія – була непорочно зачата, тобто збережена від первородного гріха, аби підготувати гідне місце для втілення Божого Сина. Однак не варто плутати непорочне зачаття з зачаттям від Святого Духа: Йоаким і Анна дали життя своїй доньці звичайним способом.

Святі батьки зуміли передати дочці глибоку віру в Бога й обізнаність у Божому Слові, навчили роздумувати про Закон і вибирати Божі шляхи. Ще маленькою дівчинкою вони присвятили Марію на служіння в Єрусалимському храмі. Померли до подій Благовіщення.

Святу Анну зображають як старшу жінку з покритою головою, часто в апокрифічних сценах: вона навчає Марію читати чи перебуває поруч із Дівою й Немовлям. Атрибути – палець на вустах, лілія.

Покровителька подружжів, матерів, удів, пекарів і моряків.

Святого Йоакима зображають як старшого чоловіка, часто під час молитви в пустелі. Атрибути – вівця, два голуби, ангел, книга чи сувій.

Покровитель подружжя, столярів, шкіряників.