У рамках ІІ Екуменічної месіанської конференції "Єдність Церкви і народу Ізраїля у Божому задумі" увечері 19 липня у Львові відбулася «Хода пам’яті та життя» від залізничної станції Клепарів до території колишнього Янівського концтабору. Ініціатором була спільнота «Живий вогонь», що вже тривалий час діє при львівській парафії св. Антонія. Ходу, в якій взяли участь представники України, Ізраїлю, Австрії, Польщі та Німеччини, очолило католицьке і протестантське духовенство та рабини.
Про це повідомляє Львівська архідієцезія.Співорганізаторами «Ходи пам’яті та життя» було Об`єднання незалежних харизматичних церков України (Повного Євангелія). Ініціатором події був протестантський єпископ Анатолій Гаврилюк.
На так званих Пісках, де під час гітлерівської окупації здійснювалося масове знищення євреїв, відбулося пропам’ятне віче. Присутнім нагадали, що за різними даними в цьому місці загинули від кількох десятків тисяч до 200 тисяч євреїв. Відтинком шляху, який пройшла «Хода пам’яті та життя», в 1942-43 рр. пройшли понад пів мільйона галицьких євреїв, котрих зі станції Клепарів відправляли до табору смерті в містечку Белзець, яке тепер знаходиться на території Польщі. Поділилися спогадами літні євреї, котрим вдалося уникнути смерті в гетто. Нащадки родин есесівців, котрі приїхали з Німеччини, давали свої свідчення і попросили вибачення за лихо, яке принесли на цю землю їхні діди і прадіди. Німецька скрипалька виконала єврейську мелодію. Над місцем вшанування жертв Янівського концтабору линули молитви і слова духовних осіб. «Хай Господь нас усіх тут обдарує миром! – так розпочав свій виступ єпископ-помічник Львівської Архідієцезії Едуард Кава. – Ми не можемо змінити історії, бо жахливі події вже відбулися. Ми зараз знаходимося в одному з таких місць, яке кличе і просить про пробачення. Яке торкається нас всіх і, напевно, ми всі це переживаємо. Кожен по своєму, але це місце нам нагадує про жах гріха, нелюдства, відступу від Бога. Сьогодні, дивлячись на цю ходу, на наше зібрання, на ініціативу молодих людей, які шукають правди, прагнуть стати в правді перед Богом, думаю, що Бог також зцілює нас. Зцілює ці рани, дає нам можливість змінювати нашу історію тепер, сьогодні. Щоби ми будували єдність, діалог. Щоби ми вміли шанувати один одного, свою традицію, свою віру, релігію. Щоби ми могли жити в нашій багатонаціональній країні як народ Божий. Сьогодні хочу особливо прославляти Бога за цю подію, дякувати вам, наші старші брати, представники ізраїльського народу, які є тут присутні, особливо ті, які пережили Другу світову війну, цей жах, який забрав стільки невинного людського життя. Хочу також і прикликати Бога, щоби Він благословив нас усіх. Тому, що це Він нас зібрав. Думаю, що таким найбільш відповідним буде коротка молитва з книги Чисел: молитва і благословення Ааронове».
Костянтин Чавага