Підсумок п’яти років реформи Римської Курії

Про це повідомляють Новини Ватикану.

13 квітня 2018 року минуло п’ять років від моменту заснування Папою Франциском Ради Кардиналів, до якої Вселенський Архиєрей призначив вісім кардиналів, представників різних континентів, а 1 липня 2014 року долучив до Ради також і Державного секретаря Ватикану кардинала П’єтро Пароліна. Головним завданням Ради є допомагати своїми порадами Святішому Отцеві в управлінні Вселенською Церквою. Однак серед першочергових завдань, покладених на Раду, є також перегляд Апостольської Конституції святого Папи Йоана Павла ІІ Pastor bonus 1988 року про Римську Курію. Після 24 сесій та 139 спільних зустрічей, що відбулись у Ватикані від 1 жовтня 2013 р. до 25 квітня 2018 р., Рада Кардиналів представила Главі Католицької Церкви перший текст-пропозицію нової Апостольської Конституції про Римську Курію. З цієї нагоди 13 червня 2018 року побачив світ комунікат про напрямні, якими керується Рада Кардиналів у роботі над реформою Римської Курії, та про вже зроблені кроки.

Напрямні реформи від Папи та «куріяльні хвороби»

Описуючи орієнтири, в комунікаті зазначається, що вони є безпосередніми чи непрямими вказівками самого Святішого Отця, який при різних нагодах, зокрема, у промовах до членів Римської Курії перед Христовим Різдвом, наголошував на важливих питаннях, проблемах чи позитивних моментах роботи Римської Курії. Ось, наприклад, 21 грудня 2013 р., Папа виразно вказав на професійність своїх співробітників та на їхній обов’язок святості у житті. А вже за рік, 22 грудня 2014 р., було зазначено, що Римська Курія, як і кожен організм, повинна живитись та лікуватись; саме тому, беручи приклад зі Святих Отців пустині, було складено список «куріяльних хвороб», які потрібно вилікувати. Серед них – відчуття незамінності, надмірна активність, погана координація праці, недосконалий контроль, брак відчуття історичної тяглості у праці, пліткування, вивищування себе з приводу виконуваного уряду, нездорове суперництво, подвійне життя, замкненість, бажання матеріального зиску, погордливе ставлення до інших тощо.

Чесноти членів Курії та критерії реформи

21 грудня 2015 р. Папа підкреслив, що, незважаючи на всі «хвороби» та внутрішні проблеми, Римська Курія ефективно виконує своє посвятне служіння Святішому Отцеві та Вселенській Церкві. Окремо наголошено на чеснотах, якими повинні відзначатись служителі цього ватиканського організму: належними здібностями та передбачливістю, духовністю та людяністю, вірністю та вмінням подати добрий приклад, раціональністю та розумінням, зрілістю та визначеністю, щирістю та пошаною до інших, уважністю та покорою, готовністю та надійністю… А 22 грудня 2016 р., в контексті реформи, Святіший Отець зазначив, що вона стане дієвою лише тоді, коли буде здійснена не «новими», а «відновленими» людьми. Отож, тим самим зроблено сильний акцент на постійній формації членів Римської Курії, що сприятиме їхньому духовному, загальнолюдському та професійному відновленню. З цієї нагоди він наголосив на 12 критеріях реформи: індивідуальний підхід, пасторальність, місійність, раціональність, функціональність, сучасність, поміркованість, субсидіарність, синодальність, католицькість, професійність та поступовість.

Стиль служіння як напрямна реформи

21 грудня 2017 р. Єпископ Риму вказав на стиль «дияконії» (служіння), яким повинні відзначатись працівники Римської Курії. Серед іншого, також наголошено на універсальності служіння Римської Курії, на її стосунках із державами, помісними Церквами та роль в екуменічному діалозі.

А 12 лютого 2015 р., звертаючись до кардиналів, котрих було зібрано на Консисторію, Папа Франциск ще раз вказав на мету реформи: посприяти дедалі більшій гармонії у роботі різних Дикастерій та Бюро задля ефективної прозорої співпраці заради правдивої синодальності та колегійності. Він також додав, що сама по собі реформа не є ціллю, але спрямована на те, щоби дати добре християнське свідчення, сприяти ефективнішій євангелізації, більш плідному екуменічному діалогові та конструктивному діалогові з усіма.