Будні Великого Тижня: Великий Вівторок

Але як щодо інших днів Великого Тижня? Чи є щось особливе з понеділка до середи? Схоже, що сьогодні звичайний вівторок. Іще один робочий день.

Звісно, понеділок, вівторок і середа Великого Тижня не такі урочисті, разючі чи видовищні, як інші дні: ні пальмового листя, ні вмивання ніг, ані довгих процесій, ані вишуканих піснеспівів, ані величезних свічок. Однак і їхній «звичайний» статус може стати корисною темою для роздумів.

У цьому сенсі варто зважити на антифон вечірні понеділка Великого Тижня: «Не було в ньому ні виду, ні краси, – ми бачили його». Слова, взяті з пророка Ісаї, нагадують нам про земну реальність людського життя Ісуса. Він народився як проста дитина, жив як бідна людина й помер як вигнанець. Багато в чому Він був людиною, яку запросто можуть оминути увагою насамперед ті, кого світ вважає важливими чи значними персонами.

Увагу до себе привертають найтривіальніші речі: блискучі об’єкти, раптовий шум, приємний аромат. І якщо ми не будемо обережні, то поблажливість почуттів може зробити нас нерозсудливими та сліпими до глибших духовних реалій.

Утім, ми всі, хто щиро прагне жити християнським життям, можемо схибити й по-іншому. Коли я щойно почав чернече життя, священик-домініканець дав мені таку пораду: «Ти прийшов доволі довгий шлях, але пам’ятай, що мета – це не габіт; не новіціат; не богословські студії; не твій майбутній випускний іспит; і навіть не свячення. Мета – це Ісус Христос!»

Мета нашого життя виходить за межі того, що ми можемо побачити, що ми можемо передбачити. Як каже святий Павло: «Ходимо вірою, а не видінням». Навчитися ходити вірою – це як навчитися ходити в принципі: не можна пропустити ані кроку, якщо ми хочемо робити це правильно. Потрібно дбати про кожен крок.

Отже, цього Великого Тижня навчаймося ходити знову: не перескакуючи від Вербної Неділі до Великого Четверга, а проходячи кожен крок шляху з Ісусом, щомиті, навіть у «невидовищний» вівторок.

Брат Джон Баптіст Гоанґ ОР, «Dominicana»