Святий Йосиф допоміг мені знайти омріяну роботу

На п’ятому курсі навчання мені запропонували докторську ступінь на одній із кафедр університету. Дана пропозиція була досить спокусливою, адже мені подобається навчати інших та проводити наукові дослідження. Так, я почала роздумувати над цією можливістю на молитві. Нарешті, глибоко у серці я відчула, що докторська ступінь – це не мій шлях. По-перше, я знала, що мені бракує практичного досвіду, і що на початках своєї професійної кар’єри, маю, передусім, зосередитись на отриманні практичних навичок. По-друге, у мене було неабияке бажання працювати з дітьми та підлітками, і я розуміла, що це стане для мене великим викликом. Адже, влаштуватись дитячим фізіотерапевтом без досвіду роботи та без додаткових курсів навчання надзвичайно важко. Тоді, я вирішила, що хочу виїхати до Німеччини. Я відчувала, що Бог теж цього від мене хотів. Так, довго не думаючи, я знайшла вчителя німецької мови й розпочала інтенсивне навчання. Після чотирьох місяців навчання, мені вдалося досягти рівня А2/В1 з нуля, що для мене було великим успіхом.

У липні минулого року, у мене була можливість поїхати разом зі своєю подругою до Санктуарію св. Йосифа в Каліші. Вона хотіла довірити йому своє майбутнє подружжя, а я просто хотіла її підтримати і товаришувати їй під час цієї поїздки. Тоді я дізналася, що св. Йосиф є покровителем безробітних. Після повернення додому, я вирішила молитися за його заступництвом, аби знайти для себе найкращу роботу. Десь я прочитала, що св. Йосифу потрібно говорити конкретно і навіть встановити дедлайн. Це був період з початку серпня до кінця вересня. Так, з 1 серпня по 30 вересня я молилась Літанію до св. Йосифа у намірі знайдення роботи, а також щодня ходила на Святу Месу.

З самого початку я вирішила, що це буде робота в Німеччині. Я не розглядала жодного іншого варіанту. Варто зазначити, що це був період пандемії COVID-19, тому бачення пошуку роботи у нашій країні, із зростанням рівня безробіття, ставало все більш віддаленим. Тим часом, я надіслала своє резюме у різні клініки Німеччини. Але, багато відповідей мені приходило з негативним результатом: немає місця, або питали про визнання диплому у Німеччині (на жаль, для мене це було не можливим).

У мене було кілька друзів фізіотерапевтів, яким вдалося влаштуватися на роботу до Німеччини без визнання диплому. Тож, я подумала, що мені також, можливо, вдасться. На жаль, ні.

Одного разу, я пішла до храму. Мені було гірко, я почувала себе безсилою. Я дорікала Богу, сильно розлютилась на Нього, бо не вдалося домовитись про виїзд до Німеччини, і що не можу знайти роботу. Якось я сказала Йому: «Знаєш що? Мені вже все одно... Якщо Ти не хочеш, щоби я виїхала – я не поїду, але якщо хочеш – поїду. Нехай буде Твоя воля!» Наступного дня, я отримала дві пропозиції стосовно праці у Польщі. Зрештою, нічого з цього не вийшло, але це був сигнал для мене, що, можливо, Бог хотів би, щоб я не покидала нашу країну саме в цей момент.

Потім, була ситуація, коли я сіла за комп’ютер і почала шукати реабілітаційні центри для дітей та підлітків у Труймєшчі. Куди б я не зателефонувала, отримувала відповідь, на зразок: «На жаль, у нас немає вакансій, але ми збережемо ваше резюме та повідомимо, у разі появи будь-якої із вакансії». Наступного дня, мені зателефонували і запросили на співбесіду в Гдині (це було 21 вересня)! Як виявилося, раптово (за одну ніч) з’явилася вакансія й місце стало доступним: один фізіотерапевт завагітніла і вирішила звільнитись. Я поїхала. Роботодавець був готовий прийняти мене на роботу одразу ж, незважаючи, навіть на відсутність курсів. На роботі мені допомогли пришвидшити отримання польської ліцензії на практику і чекали три тижні, поки я її отримаю. Я працюю вже понад місяць, і я просто у захваті!

Також у мене була проблема з пошуком квартири. І раптом, св. Йосиф поставив на моєму шляху Марека, у якого я тепер орендую квартиру за дуже вигідною ціною. До роботи мені досить близько – лише три хвилини пішки! Тепер, з плином часу, я бачу, що, незважаючи на мої плани, все закінчилося для мене якнайкраще. Переїзд до Німеччини, в той час, коли у мене було не так багато досвіду, низький рівень знання мови, епідемія коронавірусу – це все не сприяло найкращому вирішенню питання пошуку праці. Це неймовірно, що Бог так діє, беручи до уваги наші мрії! Зрештою, однією із моїх мрій, про яку я раніше згадувала, був переїзд до Труймяста.

Підсумовуючи вищесказане, хочу сказати, що нам слід більше відкрити своє серце на Божу волю у нашому житті. Ми не можемо твердо триматися розробленого нами плану, який, на перший погляд, може видатися ідеальним. Потрібно, насправді, довіритись Богу, дозволити Йому себе вести і намагатись почути Його голос, десь глибоко у своєму серці. Я можу запевнити вас, що Божий план – найкращий із найкращих, хоча, іноді, на самому початку він може здаватися найгіршим! Але у Бога нічого немає неможливого!

Пауліна


ЯКЩО ВИ МАЄТЕ СВІДЧЕННЯ ПРО ДІЮ СВ. ЙОСИФА У ВАШОМУ ЖИТТІ І ХОЧЕТЕ НИМ ПОДІЛИТИСЯ, ТО ПИШІТЬ НАМ НА АДРЕСУ [email protected] 


Переклад КМЦ за Deon