У ніч Пасхи в Літургії римського обряду є надзвичайний момент - після освячення вогню та урочистої процесії раптом звучить найтріумфальніша музика у світі... Це Великоднє Послання, або Exultet - проголошення Пасхи, гімн Торжества Воскресіння, музика, що проголошує: ми спасенні!
“Ликуй вже, ангельське воїнство Небесне; *нехай возвеселяться божественні тайни; *і про Царя величну перемогу *сурма нехай сповістить довгождана”. Так починається Exsultet (дослівно з лат. - “Ликуй вже”), музика благовісті, покликана проголосити нам величну перемогу Воскреслого - Того, Хто, здавалося б, на хресті зазнав найстрашнішої в світі поразки. Ангели, чий плач у часі Страстей Христових змінився на тишу Суботи, вже ликують - і ми разом з ними.“Хай теж радіє Мати Церква, *оздоблена промінням такого світла; *а ця святиня нехай залунає * могутнім голосом народу”. Новонароджена з пробитого Христового Боку Церква ніби одразу ж осиротіла - але в Воскресінні воскресла разом із Тим, Хто взяв Її собі за Наречену.
Exultet - мов пісня Нареченого, Який нарешті, після смертельного страху та мук, пригорнув Свою Улюблену.
“Він за нас предвічному Отцю сплатив борг Адама *і прадавньої вини борговий запис стер жертовною кров’ю... О, справді необхідний був гріх Адама, *знищений Христовою смертю! *О, щаслива провина, яка удостоїлась мати такого великого Відкупителя!” В цих словах - вся теологія Старого Заповіту, який засяяв істинним значенням у Новому. Щаслива провина... Хто і коли здатен пояснити цю Таємницю гріха людини і Відкуплення, що здійснив Бог?
Дата створення Exultet губиться між V и VII ст., як це стверджують дослідники. Вже тоді Мати Церква знала і проголошувала, що гріх людини - насправді крапля у морі Божого Милосердя. І сьогодні ми радіємо, що будь-який гріх, відданий Богу з жалем та розкаянням, засяє благодаттю прощення.
“Це та ніч, якої колись нашим батькам, синам Ізраїля, виведеним з Єгипту, *море Червоне по сухому дні Ти перейти дозволив...” Ця урочиста пісня, з якої лише на поч. XX ст. було видалене молитовне благання за імператора Священної Римської Імперії (!), проголошує, попри все, надзвичайну річ: всі ми, діти Божі та діти Церкви, по вірі є також дітьми синів Ізраїля!.. Дітьми Вибраного Народу, покликаного чекати Спасительної Благовісті; дітьми Авраама, Ісака та Якова, які разом з нами торжествують цієї Ночі.
“Тож в цю ніч благодатну, * прийми, святий Отче, вечірню жертву прославлення, *яку Тобі в урочистому приношенні цієї свічки - з плоду праці бджіл * руками своїх слуг складає свята Церква”. Чи багато комах згадує Літургія? А ось бджолам пощастило - вони мають безпосередній стосунок до Світлого Воскресіння. Адже світло дає свічка пасхал, до якого спричинилися маленькі трудівниці. Пасхальна Пісня не забуває ні про кого.
“Хай полум’я [пасхалу] зустріне зорю досвітню, *цю зорю, яка не знає заходу* - Христа, Твого Сина, що, повернувшись із відхлані, *ясно засяяв роду людському *і живе й царює на віки вічні”. У Ніч, коли єднається Боже і людське, мелодійний Exultet змінює світ - як Бог пригортає людину, так і виражена у словах Таємниця захоплює та пориває у Вічність музику...
Ірина Максименко
Джерело: "Католицький вісник", №8, 2011 р.