Відомості про Лонґіна збереглися в апокрифах, його іноді згадують Отці Церкви, але значно частіше – церковне передання.
За переказами, Лонґін (його також називають Касіяном – це, імовірно, було його ім’я до хрещення) походив із Каппадокії та служив римським сотником. Був присутній, коли Ісус страждав і помер на Голготі. Згаданий у Євангелії від Йоана як той, хто пробив бік померлому Господу (див. Йн 19, 34). Струмінь крові Христа потрапив на нього та зцілив від хвороби очей. Євангелія від Матея й Луки розповідають, що сотник, побачивши землетрус і все, що трапилося, визнав віру в Месію та прославив Бога (див. Мт. 27, 54; Лк 23, 47).Лонґін, за переданням, був одним із солдатів, які стерегли Господнє тіло, став свідком порожнього гробу та, відкинувши пропозицію грошей, відмовився неправдиво свідчити на учнів (пор. Мт 28, 11-15). Прийняв хрещення після зіслання Святого Духа, повернувся в Каппадокію вже як учень Христа і проповідував дивовижні події, що сталися в Єрусалимі. Багато язичників навернулося завдяки Лонґіновому свідченню, і через це римська влада сприйняла його як підбурювача народу, який ще й самовільно покинув військову службу. Лонґіна засудили на смерть – він був стятий мечем близько 60 року в Каппадокії. На доказ виконаної праці вояки принесли його голову в Єрусалим, а згодом викинули її на смітник. Реліквію знайшла незряча жінка – і була зцілена.
Лонґіна поховали в Каппадокії. Культ святого сотника поширився вже в IV столітті. Його вшановують як на Заході, так і на Сході.
Зображають святого в шатах римського воїна зі списом, іноді під час пробивання боку розіп’ятому Христові або мученицької смерті. Атрибути – спис, меч, пальмова гілка.
Покровитель солдатів і незрячих.
Уклала Юлія Бойко