Через Його рани: Велика П’ятниця

Голову нашого Господа зранив терновий вінець. Спину Його бито батогами. Його обличчя обплювали. Його одіж роздерли. Його руки та ноги прибили до хреста, а бік Йому пронизали списом. Він помер найболючішою смертю, народжений, аби пожертвувати Себе на спокуту наших гріхів. Він вирішив зазнати цих величезних мук заради нас.

Однак Ісус страждав під час Своїх Страстей не для того, аби спасти якесь абстрактне поняття людства. Ісус Христос зійшов на хрест через любов до тебе. Це глибоко особиста любов; у ній нема нічого загальникового. Ісус знає твоє серце і твою цінність – таку велику, що Він прагне відкупити тебе Своїм тілом і кров’ю, відданими на хресті. Любов сходить на хрест, бо Він любить тебе.

«Його синяками зцілилися» (1 Пт 2, 24) не якісь гіпотетичні «ми». Не абстрактне людство. Ти. Твоя душа і твоє тіло. Ісус Христос висів на хресті, стікав кров’ю та помер – для тебе. Ти зцілений ранами нашого Господа. Він висів на хресті, щоб одного дня ти міг з’єднатися з Ним на небі. Він хоче провести вічність із тобою – і Він пережив страждання, щоб досягти цієї мети.

Сьогодні ми вшановуємо Страсті Господа Нашого. Ми сходимося в годину милосердя і вклоняємося Його хресту, цьому знаряддю тортур, яке стало засобом нашого спасіння. Твого спасіння. І, збираючись разом, ми вшановуємо Його Страсті і Хрест по одному. Кожен отримує мить, щоб ушанувати хрест, на якому наш Спаситель здобував для нас спасіння. Свою особисту мить.

Бо Ісус Христос помер, щоб спасти тебе.

Бр. Стівен Рул ОР, «Dominicana»