7 квітня 1118 року Папа Римський Геласій ІІ (1118–1119) відлучив від Церкви імператора Священної Римської імперії Генріха V.
Одною з основних причин конфліктів між Папами Римськими й імператорами Священної Римської Імперії була інвеститура (право призначати на церковні посади та вводити в сан). Довгий час це право належало імператорам, але Папа Григорій VII (1073—1085) розпочав боротьбу за передання його Понтифікам.Геласія ІІ, обраного Папою без консультації з імператором Генріхом V 24 січня 1118 року, майже відразу схопили прихильники імператора, ув'язненивши в замку вельможі Ченчо Франджіпані. Римлян обурило жорстоке ставлення до Папи, вони оточили замок, звільнили Понтифіка та провели його в Латеранський палац. Проте незабаром прибув імператор із армією, і Папа та його прибічники мусили тікати морем під градом стріл і каміння. Вони дісталися до Гаети, де Понтифіка взяли під захист нормани. Там він і відлучив імператора та його ставленика антипапу Григорія VIII від Католицької Церкви. Пізніше цей акт був повторений на соборі, що відбувся у Фріцларі під головуванням папського легата Куно фон Ураха.
Павло Зінченко