Другий день Апостольської подорожі Святішого Отця на Мадагаскар завершився молитовним чуванням з молоддю, якій він нагадав, що саме через неї майбутнє входить на Мадагаскар і в Церкву.
Про це повідомляють Новини Ватикану.Передмістя Антананаріву Соамандракізай стало місцем проведення зустрічі Папи Франциска з молоддю Мадагаскару, що відбулася ввечері, 7 вересня 2019 року. Для молитовного чування був облаштований простір на угіддях, які належать дієцезії. Традиційні танці, спів, ритмічна музика та кольори краю викликали блиск в очах Святішого Отця, якого не могли не зворушити вислухані свідчення.
Рова Сітрака розповів про те, як служіння ув’язненим повністю перемінило та збагатило його життя, змінивши, насамперед, спосіб судження про інших. «Ти навчився пізнавати не лише риси, але також історії, що приховують за кожним обличчям, – сказав йому Папа, – ти відклав поспішне та легке критиканство, що завжди паралізує. Ти збагнув, що в багатьох людях, які перебувають у в’язницях, не було зло, а лише помилкові життєві вибори».
Бог кличе нас на ім’я
У цьому контексті Святіший Отець підкреслив, що саме таким є наставлення Бога щодо нас. Він не судить, не навішує ярлики, не засуджує, коли помилимося, але завжди нагадує, наскільки цінними ми є в Його очах.
«Він, – сказав Папа, – не кличе нас нашим гріхом, нашими помилками, вадами й обмеженням, але на ім’я; кожен є цінним в Його очах. Диявол, натомість, знаючи наші імена, віддає перевагу тому, щоб кликати нас знову і знову нашими гріхами й помилками, щоб викликати відчуття, що незважаючи на все, що ми робимо, нічого не може змінитися, все залишається таким, як і було».
Не ганятися за ілюзіями й відкидати гіркоту
Наступник святого Петра наполегливо заохочував юнаків і дівчат завжди прямувати вперед, шукати те щастя, якого ніхто не зможе відібрати, впевнені у тому, що Воскреслий Ісус завжди перебуває з нами, чекає на нас, щоб довірити важливу місію.
«Всі ми, також і завдяки особистому досвідові, знаємо, що можна загубитися й ганятися за ілюзіями, які багато обіцяють і зачаровують нас показною, швидкою, легкою й безпосередньою радістю, але наприкінці покидають серце, погляд і душі на півдороги. Тими ілюзіями, які, коли ми молоді, насідають на нас із обітницями, які знечулюють, відбирають життєздатність, радість, роблять нас залежними та закривають у спіралі, яка здається безвихідною і повної гіркоти», – сказав Папа, перестерігаючи від небезпеки думати, що ніщо ніколи не зміниться. Гіркота, за його словами, є небезпечною.
«Господь першим каже: ні, це не той шлях. І кличе нас ім’я, кажучи: “Іди за мною!” Не для того, – підкреслив Святіший Отець, – щоб спонукати нас бігти за ілюзіями, але щоб тут і тепер перемінити кожного з нас в учнів-місіонерів. Він є першим у тому, щоб спростовувати всі голоси, що стараються приспати вас, приручити, знечулити або змусити замовкнути, що ви не шукали нових горизонтів. З Ісусом завжди існують нові горизонти. Він хоче всіх перетворити, а наше життя зробити місією».
Будівничі майбутнього
Наступник святого Петра звернув увагу на те, що кличучи нас, Ісус просить не боятися забруднити руки, долаючи апатію та шукаючи християнські відповіді на щоденні проблеми. Він просить довіритися Йому і повірити у власні здібності. Якщо учень хоче зростати в дружбі з Христом, то не повинен залишатися нерухомим, нарікати, але перебувати в русі на діяти.
«Через вас майбутнє входить на Мадагаскар і в Церкву… Це Господь запрошує вас бути будівничими майбутнього, ви будете будівничими майбутнього», – наголосив Папа.
«Ні» спокусі ізолюватися
Водночас, як підкреслив Святіший Отець, важливо не прямувати вперед самотньо, бо Бог не потребує «самотніх шукачів пригод». Замкнутість – одна з найгірших спокус, в якому можемо потрапити. До цих роздумів його спонукало свідчення 21-річної Ваві Елісси, батьки якої, хоч і належали до глибоко відмінних між собою племен, подолали всі випробування та відмінності завдяки взаємній любові.
«Бути учнем-місіонером на самоті неможливо: ми потребуємо інших, аби жити й поділяти любов і довіру, дані нам Господом. Особиста зустріч з Ісусом є незамінною, але не в самотній спосіб, а у спільності. Очевидно, кожен з нас спроможний зробити великі речі, але разом можемо мріяти та братися за немислимі речі! Ніколи не ізолюйтеся, це одна з найгірших спокус», – закликав Папа.
Носії обітниці
Святіший Отець наголосив на важливості родинних стосунків, братерства й солідарності, повторюючи, що ніхто не може казати: я тебе не потребую. Він заохотив молодь сказати своє «так» Богові без відмовок, але як Діва Марія, щоб отримати світло надії, перетворюючи Мадагаскар «у землю, про яку Господь мріяв». «Це “так” від тих, які хочуть діяти, які готові ризикнути, готові все поставити на карту, не шукаючи інших гарантій, як лише знати, що вони є носіями обітниці», – сказав Папа.
Чування завершилося проказуванням молитви «Отче наш» мальгаською мовою та молитвою вручення під покров Пресвятій Богородиці, яку Святіший Отець назвав покровителькою Мадагаскару.