Хто такі ангели? (частина 2)

Коли говоримо про ангелів, то що про них відомо? Є чимало розповідей про ангелів, мовляв, що кожен має ангела-охоронця, який несе відповідальність за свого підопічного; що ангели дуже красиві і наділені особливими здібностями та силою; що малі діти, які помирають, стають ангелами. Чи правда це? Чи ангели можуть обирати між добром і злом? Чи вони безсмертні і чи можуть відповідати на молитви, з якими люди до них звертаються? Як вони виглядають? Яка у них стать? Звідки у них імена? Взагалі, звідки в Біблії взялися ангели і що на це вчення Церкви? Чи це просто фольклор а насправді вони не існують, чи однак це дійсно реальні істоти?

Цих всіх істот називали по різному з огляду на різні функції. Наше поняття «ангел» має вже загальне значення: «невидимий чистий дух», натомість древні ізраїльтяни, які знали етимологію цього поняття: «малак-ангел», тобто «вісник», не могли всіх тих духів називати «вісниками», звідси такі різні іменування ангелів. Херувими і серафими – це не просто «вісники», це ті, що знаходяться перед троном Божим, оспівують Його славу, становлять як би найближчий почет Бога. Проте, так як часто всіх цих істот узагальнено називали просто «ангел», звідси і закріпилася ця загальна назва до всього невидимого створіння.

Потім вже, коли ці невидимі істоти почали все частіше з’являтися людям з певними завданнями від Бога, автори Святого Письма змальовують їх досить антропоморфічно, часто у формі людини. Звідси теж спроба надавати імена цим істотам, хоча початково ангели протиставлялися цьому (див. Бут 32, 30; Суд 13, 17-18). Раніше люди чули з неба виключно «голос Бога», пізніше цей голос почали все частіше доносити ангели, а тому що далі, то цих посланців все більше на сторінках Старого Завіту. Ця зміна сталася з огляду на розвиток розуміння, Ким є Бог. Бог – це трансцендентна Істота, повністю поза законами цього світу, яка перебуває в іншому вимірі, що символічно називається «небеса». Колись ще, ранішні автори Святого Письма, могли описувати Бога, який «гуляє по раю», чи говорить з людьми як людина. Потім однак, усвідомлюючи, що Бог – поза цим всім видимим, і що Він так це образно представляє: «Думки бо мої – не ваші думки, і дороги ваші – не мої дороги, – слово Господнє. Бо так, як небо вище від землі, так мої дороги вищі від доріг ваших і думки мої вищі від думок ваших» (Іс 55, 8-9), Писання переносить функцію посередництва між Богом і людьми на ангелів. Десь так в І столітті н.е. буде теж інтерпретувати сотворіння світу Богом Філон Олександрійський: це ангели безпосередньо творять матерію, бо трансцендентний Бог не має нічого спільного з матерією і тому не може її творити безпосередньо.

Традиція Старого Завіту про присутність ангелів у світі продовжилася далі, і початки Нового Завіту її використовують: власне ангел сповіщає Марії про народження Сина (Лк 1, 26-38), ангели служили Христу на пустелі (Мт 4, 11), ангел укріпляв Христа підчас страждань і молитви у Гетсиманському саді (Лк 22, 43), ангели сповістили жінкам про Воскресіння Христа (Лк 24, 4-7, у Мт і Мк – лише один ангел, причому Марко називає його «юнаком у білому», Мк 16, 5-7). Крім того, в історії первісної Церкви, описаної в Діяннях Апостолів, ангели також відіграють важливу роль: керують інколи місією апостолів (Дн 8, 26; 10, 3), підтримують християн і допомагають їм під час переслідувань (Дн 5, 19; 12, 7).

У Книзі Даниїла маємо двох таких ангелів, яких названо по імені: Гавриїл (Дн 8-9) і Михаїл (Дн 10). Вони потім з’являтимуться на сторінках інших книг Писання, в тім теж Нового Завіту. Гавриїл перш за все провіщує майбутнє, Михаїл натомість виконує більш войовничу функцію. У Книзі Товит з’являється ангел Рафаїл, який між іншим зцілює хвороби (див. Тов 3, 17; 12, 15). Все виразніше проявляється ієрархія серед ангелів. Варто тут додати, що апокрифічна Книга Еноха, коли описує ангелів, то вони там мають сотні імен і функцій. Це є прояв бажання людей описати ангелів людським способом, з усіма видами занять та іменами. Тому належить відноситися до різних класифікацій та деяких імен ангелів, як до символізму. Подібно, зрештою, як і до різних символічних окреслень, які функціонують у понині, таких як «малі діти – це ангели», чи що «померлі діти стають у небі ангелами». Це все переносні вирази.

О. Петро Балог ОР для РІСУ 

Частина перша 

Частина третя