Спрага Ісуса, як тілесна на Голготі, що є «підтвердженням Його втілення» та «реалістичною ознакою Його смерті», так і духовна й символічна, є важливим ключем до розуміння глибокого сенсу Його життя та смерті. Цій темі була присвячена вечірня медитація у вівторок, 20 лютого 2018 р., у межах духовних вправ Папи та Римської Курії, що відбуваються з 18 по 23 лютого в реколекційному осередку «Дім Божественного Учителя» в Аріччі під проводом португальського священика Жозе Толентіно де Мендонси. Тема духовних вправ: «Похвала спразі».
Про це повідомляє Радіо Ватикану.Проповідник звернув увагу на те, що святий євангеліст Йоан, крім подій на Голготі, ще тричі говорить про спрагу. Коли Ісус зустрівся із самарянкою, Він сказав: «Той, хто цю воду п’є, знову матиме спрагу, але хто нап’ється води, яку я йому дам, не матиме спраги довіку». Під час промови про хліб життя Ісус стверджує: «Хто вірує в мене, не матиме спраги!». Урешті, під час свята Кучок, Він мовив: «Коли хтось спраглий, нехай прийде до мене й п’є».
Під час зустрічі з самарянкою, як зауважив проповідник, бачимо «зміну ролей», яку не варто недооцінювати: Ісус попросив пити, хоча це Він напоїть жінку, яка спочатку не зрозуміла Його слів і вирішила, що йдеться про тілесну спрагу. Але вже від початку Ісус натякав на «духовний сенс». Його прагнення було зосереджене на «іншій спразі», що підтверджують слова: «Якщо ти знала би дар Божий і хто є Той, Хто просить у тебе: “Дай мені напитися”, ти б у Нього просила, і Він дав би тобі воду життя».
Так само й на Голготі, коли Ісус виявив своє прагнення напитися, Його не зрозуміли. «Спрага, – сказав священик, – це немовби печать завершення Його діла й, водночас, палке прагнення зробити дар Святого Духа, істинної живої води, здатної радикально втамувати спрагу людського серця».
Зі слів Ісуса, сказаних в Єрусалимі під час свята, стає зрозумілим, що спрага, про яку Він говорить – це «екзистенційна спрага», яку можна втамувати, узгоджуючи своє життя з словом Божим. «Бути спраглим означає прагнути Його. Ми повинні не замикатися в собі, щоби в Христі шукати ту воду, яка здатна втамувати нашу спрагу, й перемагати спокусу самодостатності», – підкреслив проповідник.
Отже, за словами о. Жозе Толентіно де Мендонси, спрага Ісуса допомагає нам «зрозуміти ту спрагу, яка гніздиться в нашому серці, і бути готовими послужити їй», відповідаючи на «спрагу Бога, на брак сенсу і правди, на прагнення кожної людської істоти бути спасенною, навіть якщо це прагнення сховане під екзистенційними уламками».
Підсумовуючи, проповідник зазначив, що Ісусові слова «Спраглий я» стосуються не лише минулого, але й сьогодення. Вони спонукають нас постійно «наново відкривати Святого Духа», адже Ісусова спрага – це прагнення «розбити кайдани, які замикають нас на почутті провини й егоїзмові, перешкоджаючи чинити поступ і зростати у внутрішній свободі». «Він спраглий звільнити найглибші енергії, приховані в нас, аби ми могли ставати людьми співчуття, ремісниками миру, як і Він, не втікаючи від страждань і конфліктів нашого розтерзаного світу, але займаючи своє місце і творячи спільноту любові, щоби приносити надію на цю землю», – сказав о. Жозе Толентіно де Мендонса.
За темою:
Другий день реколекцій для Папи і Курії. Усвідомити й інтерпретувати своє прагнення Бога
Тамувати свою спрагу в Богові. Перший день реколекцій Папи й Курії
«Похвала спразі» – тема цьогорічних реколекцій Папи та Римської Курії
Камінь, якого не слід відкидати з будови. Думки на День дідусів і бабусь
Новини з Ватикану Папа: Не втрачаймо пам’ять, носіями якої є похилі віком, без коріння зів’янемо Бачити, поділитися, зберегти: ці три дієслова, натхнені євангельською розповіддю про помноження хлібів, були в центрі уваги проповіді Папи Франциска на Святу Месу з нагоди першого Всесвітнього дня дідусів, бабусь і похилих віком.Схожі новини
