27 грудня – свято апостола і євангеліста Йоана, покровителя теологів і письменників

Належав до грона учнів Йоана Хрестителя й за його словом у товаристві апостола Андрія пішов за Ісусом (Йн 1, 35-39). Остаточно приєднався до Христових учнів після чуда великого улову (Лк 5, 1-11) й невдовзі став одним із дванадцятьох Апостолів.

Йоан був свідком Переображення на горі Табор, воскресіння дочки Яїра, подій у Гетсиманському саду. Він єдиний залишився біля Ісуса, Який умирав на Хресті. Апостол Павло називає його стовпом молодої Церкви поруч із Петром і Яковом (див. Гал 2, 9).

Віра Йоана розвивалась від прагнення влади і слави (Мт 20, 21-28; Мк 10, 41-52) до розуміння себе як улюбленої Божої дитини. Вважають, що саме він у Євангелії від Йоана названий «улюбленим учнем», спочиває на грудях Ісуса під час Останньої вечері й бере Діву Марію собі за матір. Однак у важливих ситуаціях Йоан залишає першість апостолові Петру (Йн 20, 4-8; Діян 3, 1-6).

Після Воскресіння він деякий час перебував у Єрусалимі, а потім вирушив до Смирни й Ефеса. Серед апостольських Отців Церкви його учнем, імовірно, був святий Полікарп, єпископ Смирни. Традиція вказує, що апостол Йоан, на відміну від інших, не загинув мученицькою смертю, хоча деякі джерела все-таки називають його мучеником.

Йоанові приписують авторство четвертого Євангелія, трьох листів і книги Одкровення. У своєму Євангелії апостол підкреслює й людську, і Божественну природи Ісуса Христа, увиразнюючи суть синоптичних Євангелій.

Відійшов до Отця близько 100 року.

Зображають святого або як юнака (його вважають наймолодшим із апостолів), або в похилому віці; за писанням Євангелія, або біля підніжжя хреста, або під час успіння Богородиці. Атрибути – розгорнута книга, орел, чаша (благословивши, Йоан випив подане йому отруйне вино – і воно не зашкодило).

Покровитель аптекарів, дів, письменників, книгарів, редакторів, учених, теологів, удів, дружби.