Маленька покровителька розбитих родин

Лаура народилась 5 квітня 1891 р. у Чилі. Її батьками були солдат Хосе Домінго і швачка Мерседес Піно. Під час революції у серпні 1891 р. Хосе став прибічником президента Хосе Балмаседа. На жаль, президент програв, а військо було розгромлене. Хосе з родиною переховувався у Темуко. Тут народилася сестра Лаури Аманда. У 1897 р. Домінго помер, а Мерседес змушена була переїхати з дочками до Аргентини, бо не могла знайти роботу. Проте це не дало очікуваних результатів. В Аргентині вона познайомилась з Мануелем Мора,людиною імпульсивною та брутальною, погодилась жити з ним, не вступаючи в шлюб, аби забезпечити дочкам нормальне існування. Проте за це змушена була терпіти приниження.

Неподалік від їхнього помешкання у Хунін-де-лос-Андес сестри-салезіанки відкрили місійну школу для дівчат. 21січня 1900 р. пані Піно попросила сестер прийняти дочок до школи. Лаура дуже добре почувалась там. Вихователькою була сестра Роза Азокар. Вона писала: «Завжди і всюди я перебувала з підопічними – у школі, на стадіоні, у їдальні, в каплиці, у спальні, на прогулянці. Гралася з ними, вчила їх молитися. По обіді завжди були робота і молитва».

Лаура потоваришувала з Мерседес Вера, обидві хотіли в майбутньому стати салезіанками.

Коли мама приїздила відвідати дочок, Лаура з нетерпінням чекала новин про шлюб з Мануелем Мора, але їй не довелося це почути. Сестра Роза пригадувала, що, коли розповіла на уроках релігії про таїнство Шлюбу і наголосила, що люди, які живуть без таїнства, чинять смертельний гріх, Лаура майже зомліла.

Дівчина повернулась додому, проте могла тут молитись лише тоді, коли цього не бачив Мануель. У 10 років вона вперше приступила до Сповіді та прийняла перше Святе Причастя. На урочистості 2 червня 1902 р. з’явилась її мама, але не прийняла таїнств. Лаура у дні приготування до прийняття таїнств записала у своєму нотатнику: «По-перше: о мій Боже, хочу Тебе кохати протягом цілого життя; тому віддаю Тобі душу, серце і всю себе.

По-друге: бажаю краще померти, ніж образити Тебе гріхом, тому хочу зректися всього, що могло би мене від Тебе віддалити.

По-третє: постановляю, наскільки мене вистачить, зробити все, щоби Ти був знаний і коханий; постановляю також винагороджувати образи, які Тебе зустрічають щодня від людей, особливо моїх рідних. Боже мій, дай мені життя позначене любов’ю, самозреченням, жертвою».

8 грудня 1902 р. дівчину прийняли до «Дочок Марії». Коли 2 січня розпочалися канікули, сестри повернулись додому, але для Лаури це був важкий час. Мануель Мора посягав на цноту 11-річної дівчини, однак йому не вдалося її скривдити. Салезіанки запропонували Лаурі залишитись у них протягом п’яти років безкоштовно, допомагаючи сестрам. І тоді у 16 років вона могла би вступити до новіціату.

Дівчинка у цей час жертвувала вчинки самозречення в намірі матері. Її сповідник, о. Крестанелло, стверджував, що Лаура дуже переживала за маму. Одного дня вона прийняла сміливе рішення пожертвувати за неї своє життя. «Добровільно прийму смерть за спасіння матері». Попросила на це дозвіл сповідника, проте той довго вагався його давати.

У 1903 р. Лаура захворіла, а у 1904-му її стан погіршився. У цей час вона мешкала з мамою у пані Фелісінди Лагос. До них приїздив Мора, і Лаура категорично відмовилась залишатись із ним під одним дахом. Вона пішла до сестер. Чоловік наздогнав її і жорстоко побив. Дівчину врятувала пані Лагос, втрутившись у ситуацію, інакше вітчим убив би Лауру.

Кілька днів дівчинка боролась за життя. 22 січня 1904 р. їй принесли Віатик (останнє Причастя). Тоді вона розповіла мамі свою таємницю:«Я пожертвувала своє життя заради тебе... Обіцяєш мені?».

Мерседес була здивована, проте обійняла дочку і пообіцяла. Лаура померла о 18:00 того ж дня. А наступного Мерседес сповідалась і біля труни дочки прийняла Причастя. Стало зрозуміло, що мама обіцянку виконала.

5 вересня 1988 р. Йоан Павло ІІ проголосив Лауру блаженною.

Gosc.pl

Зображення cgfmanet.org