Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів України
15:54 П'ятниця 0 141
15-12-2017, 15:54

Папська катехиза за 13 грудня 2017 р.

Дорогі брати і сестри, доброго дня!
Повертаючись до катехизаційних роздумів про Месу, спитаймо сьогодні себе: чому ми йдемо на Месу в неділю?
Недільне святкування Дня і Євхаристії Господньої – це серцевина життя Церкви (пор. Катехизм Католицької Церкви, 2177). 
Як християни, ми йдемо на Месу в неділю, щоб зустрітися з Воскреслим Господом – або, скоріше, щоб Він дозволив нам зустрітися з Собою, почути Його Слово, спожити частунок при Його столі й так стати Церквою, Його живим містичним тілом у світі.
Учні Ісуса від початку розуміли це, святкуючи Євхаристійну зустріч із Господом того дня, який євреї називали «першим у тижні», а римляни – «днем Сонця», бо ж тоді Ісус воскрес із мертвих і явився Своїм учням, розмовляв із ними, їв із ними, обдаровував їх Святим Духом (Мт 28, 1; Мк 16,9-14; Лк 24,1-13; Йн 20,1-19), про що сказано в біблійних читаннях. Навіть величне зішестя Святого Духа в день П’ятдесятниці сталося в неділю, на п’ятдесятий день після Воскресіння Ісуса. Саме тому неділя – це день, освячений для нас Євхаристією, цією живою присутністю Господа серед нас і задля нас. Отже, Меса – це якраз і є християнська неділя! Християнська неділя огортає Месу. Що це буде за неділя для християнина, якщо бракуватиме зустрічі з Господом?
Є християнські спільноти, на жаль, позбавлені радості бути на Месі щонеділі; але цього святого дня вони покликані збиратися в молитві в ім’я Господа, слухати Слово Боже і тривати у прагненні Євхаристії.
У деяких секуляризованих суспільствах було втрачено християнський сенс неділі, осяяної Євхаристією. Але ж це помилка! У цьому контексті треба оживити саме таке розуміння, аби відновити зміст свята, сенс радості, парафіяльної спільноти, солідарності, відпочинку, який зміцнює душу й тіло (пор. ККЦ, 2177–2188). Сенсу всім цим цінностям надає Євхаристія – щонеділі. Саме тому Другий Ватиканський Собор підкреслює: «Неділя – це основний святковий день, а тому слід пропонувати побожним вірним і наполягати, щоб він був днем радості й відпочинку від праці» (Sacrosanctum Concilium, 106).
Утримання від роботи в неділю не було в перші століття: це здобуток християнства. У біблійній традиції євреїв був відпочинок у суботу, а римське суспільство не знало щотижневого дня утримання від рабської праці. Християнське розуміння полягало в тому, що, аби жити не як раби, а як діти, одухотворені Євхаристією, треба зробити неділю – майже повсюдно – днем відпочинку.
Без Христа ми приречені потрапляти під владу щоденної втоми, з її проблемами та страхами перед майбутнім. Недільна зустріч із Господом дає нам силу жити сьогодні – з довірою, мужністю і надією рухатися вперед. Ось чому ми, християни, йдемо на зустріч із Господом у неділю, на святкування Євхаристії.
Євхаристійне сопричастя з Ісусом Воскреслим і Живим дивиться вперед, на незгасне сонце неділі, коли не буде більше ані важкої праці, ані зусиль, ані болю, ані горя й сліз, а лише радість повноцінного і вічного життя з Господом. Про цей благословенний спокій також каже нам недільна Меса, коли вчить протягом тижня довірливо віддавати себе в руки Отця Небесного.
Що ми можемо відповісти тим, хто каже, що немає необхідності йти до Меси, навіть у неділю, а просто треба добре жити й любити інших? Це правда, що якість християнського життя вимірюється здатністю любити, як сказав про це Ісус: «З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати» (Йн 13, 35); але як ми можемо практично втілювати Євангеліє, з неділі в неділю не живлячись необхідною для цього енергією з невичерпного джерела Євхаристії? Ми йдемо до Меси не дати щось Господові, а отримати від Нього те, чого насправді потребуємо. Про це згадує в молитві Церква, звертаючись до Бога: «Ти не потребуєш нашого величання, проте Твоїм даром також є, що ми Тобі складаємо подяку. Наші величальні гімни нічого не додають Тобі, лише спричиняються до нашого спасіння» (IV префація звичайна).
Отож, чому ми йдемо до Меси у неділю? Замало сказати, що це, мовляв, церковна заповідь; така відповідь підкреслює цінність недільної Меси, але самої її не достатньо. Ми, християни, маємо брати участь у недільній Месі, бо тільки з благодаттю Ісуса, з Його живою присутністю в нас і серед нас ми спроможні втілити на практиці Його настанови і в такий спосіб надійно свідчити про Нього.

Франциск, Папа

Ватикан, зала Павла VI
13 грудня 2017 р.

(Переклад КМЦ за текстом: http://w2.vatican.va)

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий