Любов не має страху

Нас було близько 50 людей і коли я дізналась про кількість учасників, то виникло питання: “Як це буде?!?” Адже це ж молодь і її так багато! Це настільки творчі люди, що можуть не тільки творити, а й витворяти… Проте, Бог знав, як правильно спрямувати цю активність молоді.


За задумом Божим, і продуманою наперед програмою організаторів, реколекції розпочались Святою Месою, що на мою думку, було гарним початком. Далі за програмою було знайомство. Хоча більшість з нас між собою вже знайомі, але були й особи, які вперше беруть участь у реколекціях. При представленні потрібно було обрати певну картинку з великого асортименту, яка характеризує тебе або близька тобі, і сказати, чому саме вона і чому ти сюди приїхав. “Хочу нових знайомств” або “хочу знайти тишу”, чи “для духовного розвитку” – це деякі з відповідей. Не дивлячись на відмінність прагнень, у нас була спільність – цього точно хотів Бог. Але, мабуть, кожен пережив те, за чим приїхав, а може й більше.


Наша програма була дуже насичена – Євхаристія, конференції, адорація, спільні молитви й розмови. Ми грали в сніжки й мали справді веселий вечір, співали та сміялися, ми просто були разом. І знаєте, у цьому всьому відчувалась велика любов Бога. Саме про неї ми роздумували на реколекціях.


Мені дуже сподобалося, коли ми говорили про Бога як Отця. Хоча досить часто чуєш, що Бог є твоїм Небесним Батьком, але особисто я на цих реколекціях заново дізналась і відчула цю любов. Також ми говорили про гріх, який відштовхує від близьких стосунків з Батьком, через який я вважаю, що не гідна цієї батьківської любові і ставлюсь до Бога так, ніби Він тільки судить мої погані вчинки – гріхи. Саме гріх і приносить дисгармонію у ці стосунки!



Платою за гріх є смерть, тобто за мій гріх я мала померти. Але не треба забувати про безмірне милосердя та любов Бога, яку Ісус показав на хресті, віддавши життя за кожного! Дуже гарний, всім відомий гімн любові читаємо у посланні апостола Павла до Коринтян. Проте, щоб краще пізнати, що Бог є Любов, отець Тарас Бровді, який вів реколекції, порадив у цьому гімні замість слова “любов” вкласти слово ”Бог”. Мені дуже сподобалось, тому саме так рекомендую і вам почитати послання до Коринтян (1Кор 13,4-13).


Насправді, це був благословенний час, наповнений радістю. Саме за це хочу подякувати організаторам, бо, можливо, і у них спочатку був страх, що так багато молоді, але у всьому відчувалась ваша любов. А любов не має страху! Дякую священникам за уділення
таїнства Покаяння та Примирення і за духовні розмови, а також отцю-єпископу Миколі, який був присутній з молоддю. Дякую кухаркам, які готували їжу, бо це для молоді дуже важливо. Дякую кожному учаснику, що вирішив прожити ці 3 дні саме у спільноті молоді і надзвичайно важливій присутності Батька. Я також рада, що пережитим можу поділитися з вами, дорогі читачі! Нехай кожному Господь ще більше відкриває те, як Він вас любить.


Паславська Наталія,

м. Мукачево, парафія св. Мартина

фото – Крістіна Черепаня