Свідки віри: о. Юзеф Козінський

Юзеф Козінський народився 4 липня 1889 р. в с. Озерне Бердичівського пов. Київської губ. (нині Погребищенського р-ну Вінницької обл.), у заможній селянській родині, поляк, громадянин УСРР.

У 1916 р. закінчив Житомирську духовну семінарію, був висвячений на священика і вступив до Петроградської римо-католицької духовної академії, яку не зміг закінчити через революційні події і закриття цього навчального закладу більшовиками. Працював помічником настоятеля у Кременці, учителем Закону Божого в Житомирі. Після радянсько-польської війни і зміні кордонів, не виїхав до Польщі і був призначений настоятелем костелу в с. Топори біля Ружина (нині Житомирської обл.). У 1931 р., коли в Ружинському р-ні велася антирелігійна кампанія і розгорнулися гоніння проти православних священнослужителів, о. Козінський залишив Топори і близько місяця переховувався у родичів та інших священиків, однак повернувся до своєї парафії, де й служив надалі.

19 серпня 1935 р. арештований співробітниками ОВ УДБ Київського обласного управління НКВС УСРР за обвинуваченням в участі у «Контрреволюційній фашистській організації римо-католицького і уніатського духовенства Правобережної України». 14 травня 1936 р. особливою нарадою при НКВС СРСР йому було призначено покарання — 5 років ув’язнення у виправно-трудовому таборі (ВТТ). Після відбуття покарання в Ухто-Іжемському таборі (Республіка Комі, РРФСР), 19 серпня 1940 р. вийшов на волю.

Повернувшись до с. Топори і не одержавши дозволу на душпастирську діяльність, працював у місцевому колгоспі. Під час німецької окупації відновив богослужіння в Бердичівському костелі св. Варвари. Після Другої світової війни не погодився на виїзд до Польщі і залишився серед своїх парафіян у СРСР. Упродовж 40–60-х років обслуговував одночасно кілька парафій Житомирської області. Коли у 1949 р. радянська влада закрила костел у Бердичеві, відправляв Святі Меси у с. Халаім Городок, що знаходиться за 27 км від міста. У 1953 р. разом із парафіянами купив хату у Бердичеві і після отримання дозволу влади, облаштував там каплицю.

Помер у Бердичеві 20 січня 1967 р. і там був похований. У похоронах брали участь кілька тисяч вірян та 14 священиків, що на той час було чимось неймовірним, похоронна процесія сягала кількох кілометрів. Отець канонік Юзеф Козінський був легендою Бердичева та околиць. Могила священика знаходиться на польському кладовищі по вулиці Пушкіна. Наприкінці 2019 року було відкрито Алею пам'яті, що веде до могили отця Козінського.    


Реабілітований 8 серпня 1989 р. за висновком Прокуратури УРСР.

Розділ "Свідки віри", паллотини

Фото ida.pol.org.pl, о. Христофор Урбанський OCD