Бог прийшов, щоб обійняти все людство. Слово Папи Франциска на загальній аудієнції 18 грудня 2019 року

Дорогі брати і сестри, доброго дня!

За тиждень настане Різдво. У ці дні, сповнені метушні, з якою пов’язана підготовка до свята, спитаймо себе: «А як я готуюся до народження Іменинника?» Простий, але дієвий спосіб – це зробити вертеп. Цього року я теж вирішив піти цим шляхом і вирушив до Ґреччо, де святий Франциск разом із місцевими мешканцями влаштував перший різдвяний вертеп. Щоб нагадати про значення цієї традиції, я написав листа про сенс вертепу в час Різдва.

Адже справді, вертеп – це мов «живе Євангеліє» (Апостольський лист «Admirabile signum», 1). Несіть Євангеліє в ті місця, де живете: до своїх домівок і шкіл, на роботу й на відпочинок, у лікарні й будинки для літніх людей, до в’язниць і на площі. І повсюди, де ми є, воно нагадуватиме про найважливіше: що Бог не залишився невидимим на небі, а прийшов на Землю, став людиною, дитям. Облаштування різдвяного вертепу – це святкування близькості Бога. Бог завжди був близький до Свого люду, але коли Він утілився й народився, то став іще ближчим, надзвичайно близьким. Облаштування вертепу – це вказівка на близькість Бога, це щоразу нове відкриття того, що Він справжній, конкретний, живий, що Його серце б’ється, як і наше. Бог – це не далекий володар чи відсторонений суддя; Він – це смиренна Любов, Яка зійшла до нас. Дитя в яслах передає нам свою ніжність. Деякі фігурки, які називаються «Дитятко», зображають Новонародженого з розкритими обіймами, неначе Він каже нам, що Бог прийшов, щоб обійняти все людство. Як же прекрасно тоді стати перед яслами й довірити життя Господові, поговорити з Ним про людей та події, які нас хвилюють, разом із Ним підбити підсумки – звести баланс року, що минає, поділитися очікуваннями й турботами.

Поруч із Ісусом – Пресвята Діва і святий Йосиф. Можна тільки уявити думки й почуття, які переповнювали їх, коли Дитя народилося в бідності: вони раділи, але й тривожилися. І ми також можемо запросити Святу Сім’ю до своєї домівки, сповненої радощів і тривог, де ми щодня прокидаємося, їмо хліб і засинаємо поруч із близькими людьми. Вертеп – це домашнє Євангеліє. Ясла – це коритце для годівлі; назва ж міста Вифлеєм буквально означає «дім хліба». Коритце для годівлі й дім хліба: ясла, які ми облаштовуємо вдома, де ділимося їжею й радощами, нагадують нам, що Ісус – це пожива, хліб життя (пор. Йн 6, 34). Саме Він живить нашу любов, саме Він дає нашим сім’ям сили тривати й дарувати одне одному прощення.

Вертеп пропонує нам іще один життєвий урок. У вирі сучасного, іноді аж божевільно швидкого життя він запрошує до споглядання. Він нагадує нам про важливість зупинитися. Бо ж лише вміючи сприймати, можна осягнути те, що має життєве значення. Тільки відійшовши від галасу світу, ми відкриємося до слухання Бога, Який промовляє в мовчанні. Вертеп актуальний завжди, бо це реальність кожної сім’ї. Учора мені подарували фотографію особливого маленького вертепу, який називається «Нехай мама відпочине». У ньому спала Пресвята Діва, а Йосиф заколисував Дитя на руках. Скільком із нас доводилося ділити ніч між чоловіком і дружиною, аби заколисувати хлопчика чи дівчинку, що плаче, і плаче, і плаче. «Нехай мама відпочине» – це ніжність сім’ї, подружжя.

Вертеп актуальніший, ніж будь-коли, у наш час, коли у світі щодня виробляють гори зброї й чинять багато насильства, яке вражає зір і серця. Тимчасом вертеп – це художній образ миру. Ось чому він – живе Євангеліє.

Дорогі брати і сестри, з вертепом можна нарешті зрозуміти вчення про сенс самого життя. Ми бачимо повсякденні сценки: пастухів із вівцями, ковалів, що кують залізо, мельників, які мелють зерно; іноді для декорації використовують пейзажі чи зображають ситуації з наших країв. Це правильно, бо вертеп нагадує, що Ісус входить у наше конкретне життя. І це важливо. Завжди робіть маленький вертепик удома, адже це пам’ять про те, що Бог прийшов до нас, народився задля нас, супроводжує нас у житті, Він – людина, як і ми, Він став людиною, як і ми. У повсякденному житті ми більше не самотні, Він живе з нами. Він не змінює магічно всіх речей, але якщо прийняти Його, то все може змінитися.

Зичу вам, аби виготовлення ясел і вертепів стало нагодою запросити Ісуса у своє життя. Коли ми вдома облаштовуємо вертеп, то ніби відчиняємо двері й гукаємо: «Ісусе, заходь!» Це робить нашу близькість конкретною, це мов запрошення для Ісуса прийти в наше життя. Якщо ж Він житиме нашим життям, то наше життя відродиться. А якщо життя відродиться, то це й буде справжнє Різдво. З Різдвом Христовим усіх вас!

Франциск, Папа
Ватикан, зала Павла VI
18 грудня 2019

Переклад КМЦ за vatican.va