13 червня – обов’язковий спомин святого Антонія Падуанського, покровителя дітей

У 15 років вступив в орден каноніків регулярних святого Августина, далі навчався в Коїмбрі. Отримав грунтовні знання з біблістики, патрології, природничих наук, добре знав латину. 1220 року, невдовзі після свячень, став свідком повернення тіл францисканських місіонерів-мучеників. Запрагнув наслідувати їхній запал і приєднався до братів менших, узявши ім’я Антоній. Одразу був висланий на місію, однак повернувся через стан здоров’я.

1221 року, взявши участь у генеральному капітулі ордену, уперше зустрів святого Франциска. Певний час мешкав у монастирі неподалік від Форлі, вдосконалюючись у чеснотах і покорі. Завдяки своїм проповідям, простим, та сповненим мудрості, Антоній отримав від церковної влади обов’язок проголошувати Боже Слово і став видатним проповідником ХІІІ століття. 1231 року проповідував і сповідав упродовж усього Великого Посту, тобто вперше в історії провів великопісні реколекції.

З 1223 року викладав у Болоньї, у 1227–1230 роках виконував функції провінціала Північної Італії. У цей час написав проповіді на неділі, а трохи згодом – на урочистості святих. У текстах засуджував хабарництво, несправедливість і жадібність. Багато писав про молитву, яка в любові до Бога стає джерелом духовного пізнання. Спирався на патристично-середньовічну інтерпретацію Святого Писання, пропонуючи чотири рівні прочитання: буквальний, алегоричний, моральний і анагогічний (вказує на мету – життя вічне). За багатство духовної науки Пій ХІІ 1946 року назвав Антонія «Євангельським учителем».

Святий заклав фундамент францисканської теології. Мав дар білокації, читання людських душ, пророкування. Його життя закінчилося в усамітненні. Канонізований через 352 дні після смерті. Язик і голосові зв’язки Антонія залишаються нетлінними.

Зображають святого у францисканському габіті, часто з дитятком Ісусом на руках. Атрибути – лілія, книга.

Покровитель дітей, подружжів і наречених, убогих, пекарів, мандрівників, загублених людей або речей.

Уклала Юлія Бойко