Михаїл Аргемір (1591–1625) народився в каталонській християнській сім’ї.
Іще шестилітнім хлопчиком запрагнув особливої відданості Богу йдо кінця життя не змінив цієї постанови. Поділився намірами з батьками, які не дозволили йому зарано піти в монастир, але розповідали про життя святого Франциска Ассізького та про його чесноти. Хлопчик так намагався наслідувати великого святого в молитвах, постах і вбогості, що рідним довелося стримувати його побожні практики.Михаїл рано втратив батьків. Деякий час був помічником торговця. У 13 років попрямував до Барселони, де вступив до тринітаріїв. 1607 року склав обіти в Сарагосі. Прагнучи суворішого способу життя, після довгих роздумів випросив дозвіл приєднатися до реформованих тринітаріїв. Був прийнятий у Мадриді, однак мусив пройти формацію від початку. Здобув теологічну освіту, повторно склав обіти, отримав пресвітерські свяченняй узяв ім’я Михаїл від Святих. Попри молодий вік, двічі був обраний настоятелем монастиря у Вальядоліді.
Піклування про нужденних виховувало в ньому милосердне серце, відкрите до страждань ближніх. Уже в новіціаті почали проявлятися глибокі духовні дари. Михаїл вирізнявся особливою любов’ю до Євхаристійного Христа, часто впадав у містичні екстази перед Пресвятими Дарами й під час служіння Меси. Деякі перекази свідчать про дар левітації, який Михаїл отримував під час молитви. Завдяки цим дарам утвердився як один із визначних іспанських містиків.Залишив після себе «Короткий трактат про спокій душі».
При житті та після смерті святого ставалося багато чудес, особливо зцілення від раку. Канонізований 1862 року. У деяких країнах святого Михаїла від Святих згадують у день його канонізації – 8 червня.
Зображають святого у вбранні тринітаріїв – білому габітій чорному плащі з червоно-блакитним хрестом. Атрибути – Пресвяті Дари, лілія.
Покровитель хворих на рак.
Уклала Юлія Бойко
Зображення: Wikimedia