3 серпня Церква згадує святу Лідію, покровительку фарбувальників

Вона походила з Тіатири (античне місто на заході Малої Азії), проте переселилась у Філіппи, де продавала кармазин. Цю коштовну тканину могли собі дозволити лише дуже заможні люди, тож свята мала поважних покупців і великі статки. Та матеріальні клопоти не ставали перепоною для пошуків Бога. Свята Лідія була прозеліткою (грекиней, наверненою на юдаїзм, на що вказує вираз «шанувала Бога» в Діян 16, 14) і належала до невеликої спільноти євреїв, які в тому місті не мали навіть синагоги (для цього необхідно було хоча б 10 чоловіків), а збиралися поза містом на молитву.

Під час другої місійної подорожі апостол Павло під проводом Святого Духа навідався у Філіппи та благовістив слово спасіння зібраним на молитві. Пошук істинного Бога, який спонукав Лідію прийняти монотеїзм, допоміг їй розпізнати Господнє діяння й навернутись у християнство. Свята вмовила апостола Павла та його супутників залишитись у її домі й не лише охрестилася сама, а й охрестила домашніх. Гостинність Лідії неабияк допомогла Павлові в творенні нової спільноти в тому місті. Згодом саме філіппійська громада стала для апостола опорою в труднощах, лише від неї він приймав фінансову допомогу, а канон Нового Завіту містить чудове Послання до філіппійців.

Філіппи – це перше європейське місто, де постала християнська спільнота, а Лідія була першою тамтешньою християнкою, тож святу інколи називають хресною матір’ю Європи. 1584 року кардинал Цезар Бароній вніс її спомин у Римський мартиролог.

Зображають святу в кармазиновій сукні чи плащі, із хрестом, іноді – під час хрещення.

Покровителька фарбувальників.