Народився Ігнатій Лойола (1491–1556) в багатодітній шляхетній сім’ї лицарського роду в Басконії (Іспанія).
Удома отримав релігійне виховання, служив пажем при дворі в Аревало, а згодом – лицарем при віце-королі Наварри. Мріяв про світську славу й вигідний шлюб, провадив життя, повне розваг.1521 року, захищаючи Памплону, Ігнатій був тяжко поранений у ногу. Поки одужував, мусив багато часу провести в родинному маєтку. Читав те, що було в домі: Євангеліє й біографії святих, – і ці книги вселили в нього прагнення стати лицарем Бога. Одужавши, вирушив у паломництво до санктуарію на гору Монсеррат; дорогою подарував свої лицарські обладунки жебракові. Після прощі дійшов до Монрезу, де оселився в лікарні. Багато допомагав хворим, у вільні хвилини молився, щодня приходив на Месу, постив і покутував. Пережив сильну духовну боротьбу, навіть спокуси самогубства, але водночас йому була дана благодать видінь. Ігнатій фіксував ці випробування в нотатках, які згодом стали основою його «Духовних вправ».
1523 року відбув паломництво у Святу Землю, з 1526 року навчався в Алькалі. Провадив там для охочих духовні вправи, що не сподобалося інквізиції, бо Ігнатій не мав духовного сану. 1528 року розпочав студії в Парижі, 1534 склав обіти вбогості й чистоти, а 1537 року отримав свячення. До Ігнатія приєдналися однодумці, тож, щоб об’єднати товаришів, відданих Господові, святий заснував новий орден, затверджений 1540 року, – Товариство Ісуса. Основною його діяльності були піклування про хворих, навчання правд віри й особлива відданість Папі. Останні 16 років життя Ігнатій керував спільнотою. Канонізований 1623 року.
Зображають святого в сутані, у лицарських обладунках або в літургійному вбранні з написом «IHS». Атрибути – книга «Духовних вправ», монограма Христа, абревіатура «AMDG» («Для більшої слави Божої» – девіз єзуїтів), зброя, хрест.
Покровитель Іспанії, єзуїтів, солдатів, спокушуваних, учасників реколекцій і реколекціоністів.