Папа в Камеріно: кожна людина є цінною в Божих очах

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

«Ким є людина, що Ти пам’ятаєш про неї?» – цим запитанням із 8 Псалма розпочав свою проповідь Папа Франциск під час Святої Меси, яку він очолив у неділю, 16 червня 2019 року, на центральній площі невеличкого містечка Камеріно, що розташоване у центрально-східному регіоні Італії Марке, приблизно 160 кілометрів на схід від Риму. На початку проповідник наголосив, що ці слова із книги Псалмів пригадались йому саме тоді, коли він думав про вірних цієї місцевості, які пережили багато труднощів та страждань задля руйнівних землетрусів.

Бог пам’ятає про людину

Вселенський Архиєрей зазначив, що Господь пам’ятає про нас, про таких, якими ми є, з усіма нашими слабкостями. При цій нагоді, проповідник звернув увагу на етимологічне значення слова «пам’ятає», що італійською «ri-corda», тобто – «повертається до нас серцем». Отож, Господь пам’ятає про нас тому, що ми дорогі Його серцю. І хоч на землі багато речей швидко забуваються, однак, Господь не дозволяє, щоб ми відійшли у забуття. Ніхто не є безвартісним в Божих очах, навпаки – кожна особа є дуже цінною для Всевишнього, незважаючи на те, що ми такі маленькі на цій землі й безпорадні в хвилинах землетрусу.

Пам’ятати – ключове слово для життя

Слово «пам’ятати», на переконання Святішого Отця, є ключовим для життя людини. Тому, кожного дня слід просити в Господа, щоб Він ніколи про нас не забував, щоб ми були Його улюбленими та незамінними дітьми. Пригадуючи про це, отримуємо силу не опускати руки у важких життєвих ситуаціях. Також тоді, коли стоїмо перед спокусою засмутитись і далі відкопувати неприємне минуле, необхідно пригадати собі про те, якими цінними ми є в очах нашого Господа.

Погані спогади

За словами Єпископа Риму досить нелегко позбутись поганих спогадів, які, зазвичай, самі до нас приходять і залишають погані наслідки. І як же ж важко від них позбутись. Проповідник пригадав приказку про те, що Господеві легше вивести Ізраїль з Єгипту, з дому неволі, ніж Єгипет – із серця Ізраїлю. «Щоб звільнити серце від минулого, яке повертається, від негативних спогадів, які тримають в ув'язненні, від жалю, що паралізує, потрібен хтось, хто б допоміг нам нести тягарі, які маємо в серці. Сьогодні Ісус каже, що ми не «здатні нести тягар» багатьох речей (див. Ів. 16,12). І що Він робить перед лицем нашої слабкості? Не знімає з нас тих тягарів, як би нам хотілося (…), ні, Господь дає нам Святого Духа», – наголосив Вселенський Архиєрей, додавши, що ми потребуємо власне Святого Духа, Який є Утішителем та Тим, Хто не залишає нас самих під нашими життєвими тягарями.

Святий Дух перемінює нашу пам’ять, що перебуває у рабстві, вчиняючи її вільною; а наші рани минулого перемінює в спогади спасіння. Він вчиняє в нас те, що довершив в Ісусі Христі, перемінивши Його рани в канали милосердя, з яких сяє Божа любов, яка підіймає, яка воскрешає. Святий Дух є Тим, Хто «відбудовує нашу надію».

Надія від Святого Духа

Далі Папа вказав на слово «надія», пояснюючи, що мова не йде про якусь земну й переминаючу надію, яка має термін придатності, але про надію, що походить від Святого Духа, яка також відрізняється від оптимізму. Вона зроджується в нутрі людини, розпалюючи в її серці вогонь впевненості в тому, що вона є любленою, і закладає основу впевненості, що вона не є сама, незалежно від того, що діється назовні. Така надія має міцні корені, які не зможе викорчувати жодна буря. Це та надія, що, як навчає святий апостол Павло, ніколи не розчаровує (див. Рм. 5, 5), надія, що дає силу перенести усі труднощі та випробування. Отож, Святий Дух живить нас живою надією.

Близькість Господа Бога

Далі у своїй проповіді Глава Католицької Церкви підкреслив, що цього дня Римо-Католицька Церква відзначає урочистість Пресвятої Тройці, додаючи: «Пресвята Тройця не є богословською загадкою, а прекрасною таємницею близькості Бога, що свідчить про те, що ми не маємо самотнього Бога на небесах, далекого й байдужого; ні, Він є Отцем, Який дав нам Свого Сина, що став людиною, подібною до нас, і щоб бути ще ближче до нас, аби допомогти нам нести життєві тягарі, посилає нам Свого Духа».

На переконання проповідника, з Богом наші життєві тягарі не залишаються на наших плечах: Святий Дух, Якого ми згадуємо щоразу, як робимо на собі знак святого хреста, приходить та дає нам силу, підбадьорює нас, підтримує та допомагає. Власне, Він є спеціалістом у тому, щоб воскрешати, підіймати, відбудовувати. «Потрібно більше сили для того, щоб відбудувати, ніж побудувати, для того, аби наново розпочати, ніж почати, для того, щоб примирятися, ніж завжди жити у згоді. Цю силу дає нам Бог», – наголосив проповідник.

Близькість Папи до мешканців регіону, що постраждав від землетрусів

На закінчення проповіді Папа зазначив, що він прибув до Камеріно для того, аби виявити свою близькість до місцевих мешканців, щоб разом з ними помолитись та попросити в Господа Бога, Який завжди пам’ятає про нас, щоб ніхто не забував про тих людей, що перебувають у труднощах. «Молюся Богу надії, щоб те, що є нестійким на землі, не похитнуло впевненості, яку маємо в серці. Прошу Бога, що є Близьким, щоб викликав конкретні жести близькості. Проминуло майже три роки і ризик полягає в тому, що, після першого емоційного заанґажування та залучення засобів масової інформації, увага зменшується й обіцянки забуваються, збільшуючи розчарування тих, хто бачить, як дедалі більше людей залишають цю місцевість. Натомість, Господь спонукає, щоб пригадати, відбудувати, відновити і зробити це разом, не забуваючи про тих, хто страждає», додав Святіший Отець.